Знервованість владики Мефодія можна зрозуміти. В період протистояння народу і кримінальної влади він не приховував, що підтримує Віктора Януковича і його «команду професіоналів».
Знервованість владики Мефодія можна зрозуміти. В період протистояння народу і кримінальної влади він не приховував, що підтримує Віктора Януковича і його «команду професіоналів». Поки на Майдані вбивали людей, митрополит сам або через Архиєрейський собор жодного разу не виступив з закликом до вбивць зупинитись. Посилання на те, що звернення було, але його не встигли вчасно опублікувати, в епоху інтернету смішно слухати. Навіть Митрополит Володимир (Сабодан), який знаходиться в значно важчому фізичному стані, ніж Митрополит Мефодій, знайшов сили сказати кілька слів підтримки своєму народові. Це вже я не говорю про мужність Патріарха Філарета. І от тепер у Митрополита Мефодія проблема: як, маючи такі антиєвропейскі погляди, пристосуватися до нової влади?
Щодо об’єднання з УПЦ КП та УПЦ МП. Владиці завжди щось заважає. Або хтось. Головним чином це Патріарх Філарет. Тобто, предстоятель УАПЦ вважає, що має якесь моральне право критикувати людину, яка як керівник і духовний лідер на кілька порядків вище самого владики Мефодія. Якщо все було готово для приєднання УАПЦ до Московського патріархату – чому цього не сталося? Тим більше, що стільки дифірамбів на адресу РПЦ проспівано. Знову Патріарх Філарет завадив? А ствердження, що скликання Помісного собору УАПЦ можливе за статутом тільки заради об’єднання з іншими гілками православ’я – просто брехня.
Позиція митрополита як керівника Церкви просто жахлива: «куди хочете – туди й забирайтеся», «мені набридло туди їздити» і т.д. А піар на крові мучеників УАПЦ – це просто цинізм, я вважаю. Мовляв, давайте позмагаємося, у кого мучеників в історії було більше. Опис стану в УАПЦ митрополитом просто вражає. Рік назад я, ще перебуваючи у складі єпископату УАПЦ, намагався перед Архиєрейським собором поставити ряд питань церковного буття, які вимагають негайного вирішення. Нехай владика відповість, що змінилось за цей рік. Мабуть, саме ті мої дії і підштовхують митрополита постійно висловлюватись за моєю спиною на мою адресу в у нечесному і хамському ключі. Стан справ в УАПЦ такий, що мені навіть на думку не приходило повертатись назад. І інформація, що всі, хто звідти вийшов, тільки і мріють повернутись – явне перебільшення, м’яко кажучи. Що стосується постійних звинувачень в неморальності, то кому, як не владиці, який під час очолюваного ним богослужіння може дозволити собі нецензурні лайки, розумітися на моральності. Вже не кажучи про всім відомі проблеми з алкоголем. Богослужіння предстоятеля УПЦ КП і предстоятеля УАПЦ – це небо і земля, навіть нема що порівнювати. Мені дуже прикро, що владика Мефодій вибрав таку ганебну тактику виправдовування своєї нездатності керувати Церквою – звинувачувати і намагатися дискредитувати всіх і вся за допомогою неправди і підтасовок. Нехай Бог йому буде суддею, а я йому прощаю наклепи і брехню на свою адресу.