Окуповані українці не люблять Росію, тому що «державне утворення» Україна перетворила «ісконно російські землі» на «поле з бур'янами і будяками».
Російський пропагандистський канал «Царьград» опублікував інтерв'ю з головою Синодального місіонерського відділу єпископа Луховицького Євфимія, в якому він розповів про плани роботи на окупованих територіях України. Про це повідомляє Релігія в Україні.
Зокрема, було згадано про створення наприкінці липня освітнього проекту «Ортодоксія» який має вивести підготовку «православних місіонерів» «на новий рівень». Проект очолив протоєрей Олександр Тимофєєв, який працює на російську армію, будує «похідні храми» РПЦ та займається «духовною опікою» російських окупаційних військ.
Однією з задач, яку поставлено перед Тимофеєвим, є «перепрограмування» жителів окупованих територій, які досі не хочуть приймати Росію як батьківщину. За словами Євфімія, під час «панування» України на «місіонерському полі» виросли «бур'яни та будяки»: «Військовій місії наш Відділ приділяє першорядну увагу. Наші співробітники регулярно виїжджають у зону СВО, вивчають на місцях особливості місіонерського поля. Прямо скажемо, після багатьох років панування на цих споконвічно російських землях державного утворення "Україна" поле це, образно висловлюючись, поросло бур'яном і будяками, але варіантів немає - треба працювати в цих умовах».
Нагадаємо, що наприкінці червня ПАРЄ прийняла резолюцію «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру», в якому визнала геноцидний намір Росії у знищенні української культурної спадщини та примусовій зміні ідентичності українців. А на початку червня американський Інститут вивчення війни (ISW) представив звіт, в якому доведено участь священиків РПЦ у залученні українських дітей, депортованих з дитячих будинків та інтернатів в окупованій Донецькій області, до «військово-патріотичних» заходів. На думку ISW, депортація українських дітей з наміром знищити їхню українську ідентичність за допомогою русифікаційних проєктів за участі РПЦ є порушенням Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яка забороняє «насильницьку передачу дітей однієї групи іншій групі» на тій підставі, що це є актом геноциду.