Created with Sketch.

Єпископи УГКЦ обговорили реалізацію Синодального шляху в житті Церкви

Сьогодні, 15:32

3 липня, під час робочих засідань Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який триває 1–10 липня у Марійському духовному центрі «Зарваниця», владика Теодор Мартинюк представив черговий етап Синодального шляху Католицької Церкви та його імплементації в сучасних обставинах УГКЦ.

Про це повідомляє прес-служба Секретаріату Синоду єпископів УГКЦ.

Напрямні щодо фази реалізації Синоду 2025–2028 років

В основі доповіді владики Теодора були нові «Напрямні щодо фази реалізації Синоду 2025–2028 років», підготовлені Генеральним секретаріатом Синоду та затверджені Святішим Отцем Папою Левом XIV. Документ окреслює наступний етап загальноцерковного синодального процесу. Він полягає у допомозі місцевим Церквам практично втілити підсумки XVI Генеральної асамблеї Синоду Єпископів «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь, місія».

Митрополит Теодор наголосив, що в документі стверджується: синодальний шлях не є тимчасовою ініціативою чи окремим проєктом, а способом життя Церкви, який допомагає їй ефективніше здійснювати свою місію у сучасному світі. Цілями реалізації синодального процесу є сприяння глибшому взаємному слуханню, церковному розпізнанню, активнішій співучасті всіх охрещених у житті Церкви та оновленню душпастирських практик відповідно до викликів сьогодення.

Особливу увагу доповідач звернув на відповідальність місцевих Церков за впровадження синодальних рішень, зокрема Української Греко-Католицької Церкви. За його словами, Генеральний секретаріат у єдності з Папою Левом XIV підкреслюють провідну роль єпископа як того, хто покликаний супроводжувати процес синодального навернення. Це можливо здійснити лише залучаючи до цього духовенство, богопосвячених осіб, мирян, дорадчі органи та синодальні команди. Водночас наголошується, що синодальність вимагає не лише оновлення структур, а передусім зміни культури церковного життя, заснованої на слуханні Святого Духа, взаємній довірі та співвідповідальності.

Далі у доповіді було представлено етапи реалізації синодального процесу до 2028 року. Зокрема, упродовж 2025–2026 років місцеві Церкви здійснюватимуть практичне впровадження синодальних рішень, у 2027 році відбудуться єпархіальні та національні асамблеї аналізу, а в 2028 році — континентальні асамблеї, після яких у жовтні у Ватикані відбудеться Церковна асамблея, що стане завершальним етапом цього загальноцерковного процесу.

«Представлення цієї теми стало важливою складовою праці Синоду Єпископів УГКЦ. Ми намагалися осмислити, яким чином наша Українська Греко-Католицька Церква покликана долучатися до цього загальноцерковного синодального шляху. Адже йдеться про поєднання вселенського бачення розвитку Церкви з нашим власним душпастирським досвідом і викликами, які постають перед нами в умовах сучасності, зокрема війни», — підкреслив у своєму коментарі митрополит Теодор.

План реалізації результатів Синоду

Окрім цього, митрополит Теодор представив документ «План реалізації результатів Синоду. На шляху до Асамблей 2027–2028», який деталізує практичні кроки впровадження синодального процесу в житті місцевих Церков. Документ визначає етапи підготовки до Асамблей 2027–2028 років, критерії їх проведення та інструменти, покликані допомогти Церквам переосмислити пройдений шлях, розпізнати плоди синодального процесу та поділитися ними з усією Вселенською Церквою.

Згідно з представленим планом, у першому півріччі 2027 року в єпархіях мають відбутися асамблеї оцінювання, присвячені осмисленню досвіду впровадження синодальності. Друге півріччя 2027 року буде присвячене національним і регіональним асамблеям, під час яких місцеві Церкви спільно інтерпретуватимуть здобутий досвід. У першому кварталі 2028 року заплановані континентальні асамблеї, що мають виробити спільні орієнтири для розвитку синодальної місійної Церкви, а завершальним етапом стане Церковна асамблея у Ватикані в жовтні 2028 року.

«Особливістю запропонованого плану є те, що він розглядає майбутні асамблеї не як формальне підбиття підсумків, а як духовний процес церковного розпізнання. Їхнім головним завданням стане не оцінювання заради звітності, а розпізнання дії Святого Духа в житті церковних спільнот, взаємний обмін досвідом між місцевими Церквами та пошук нових шляхів для ефективнішого здійснення місії Церкви у сучасному світі», — підсумував митрополит Теодор Мартинюк.

Нагадаємо, що Синодальний шлях — це загальноцерковний процес духовного оновлення Католицької Церкви, започаткований Папою Франциском у 2021 році під гаслом «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь, місія». Його метою є допомогти Церкві глибше усвідомити свою природу як спільноти, що разом слухає Святого Духа, розпізнає Божу волю та спільно здійснює місію проголошення Євангелія.

Синодальний процес складався з трьох основних етапів: єпархіальних консультацій у місцевих Церквах (2021–2022), континентального етапу (2022–2023) та двох сесій XVI Генеральної асамблеї Синоду Єпископів у Ватикані (2023 і 2024 роки). Підсумком праці став Заключний документ, затверджений папою Франциском 26 жовтня 2024 року.

Читайте також
Католики Синод УГКЦ обговорив стан справ із покликаннями до богопосвяченого життя
Сьогодні, 09:40
Католики На Синоді УГКЦ представили стан покликань до священства
Сьогодні, 08:55
Католики В УКУ запустили курс з української мови для іноземних військовослужбовців
Вчора, 15:46
Католики Глава УГКЦ привітав єпископа-емерита Діонісія Ляховича з 80-річчям
Вчора, 14:19