У межах Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 7 вересня владики УГКЦ із різних куточків світу представили результати континентальних Асамблей на шляху приготування до Синоду Єпископів Католицької Церкви, названого Синодальним шляхом.
Про це повідомляє прес-служба Секретаріату Синоду єпископів УГКЦ.
«Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія» — таку тему має XVI Асамблея Синоду єпископів, перший етап якої розпочався в суботу, 9 жовтня 2021 року у Ватикані.
«У Католицькій Церкві проходить процес, який називається Синодальним шляхом. У ньому беруть участь усі католицькі єпархії світу, і в тому числі єпархії та екзархати Української Греко-Католицької Церкви. Тож на цьому Синоді наші владики поділилися тим, як цей процес відбувається на різних континентах», — розповідає владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський.
Процес Синодального шляху Католицької Церкви від початку передбачав різні етапи. Після локальних консультацій, які завершилися влітку 2022 року, розпочалися континентальні Синодальні Асамблеї: в Океанії вона відбулася 5 лютого в Суві (острови Фіджі); на Близькому Сході — від 12 до 18 лютого в Бейруті (Ліван); у Північній Америці — від 13 до 17 лютого в Орландо (Флорида); в Азії — від 23 до 27 лютого в Бангкоку (Таїланд); в Африці — від 1 до 6 березня в Аддис-Абебі (Ефіопія); в Латинській Америці — від 17 до 23 березня в Боготі (Колумбія). У четвертий день засідань Синоду єпископів УГКЦ 2023 року в Римі, учасники цих континентальних зустрічей з Української Греко-Католицької Церкви поділилися своїми думками та досвідом.
Процес Синодального шляху в Австралії та Океанії представив владика Микола Бичок, який є нашим єпархіальним єпископом в Австралії. Владика Мирон Мазур з Бразилії представив процес Синодального шляху у Бразилії та Південній Америці. Владика Богдан Данило представив цей процес у Північній Америці. Натомість про Казахстан і Середню Азію представляв митр. прот. Василь Говера. «Наші владики і отець розповіли про те, яким чином наша Церква брала участь у дискусіях, у роздумах на тих континентах, де є Католицька Церква. Вони зазначили, що кожен континент має свої особливості. Тож участь нашої Церкви була особливою, адже наші вірні, наші священики, наші єпископи могли представити наш погляд, погляд збоку Української Греко-Католицької Церкви», — продовжує розповідь владика Теодор.
«Щодо європейського континенту, то у Празі відбулася континентальна Асамблея Європи, де взяли участь наші делегати. Зокрема я представляв думки і пропозиції Української Греко-Католицької Церкви як з України, так і з країн Європи, де є наші структури чи наші вірні. Ми представили низку викликів, пов’язаних із російською агресією проти України. Ми детально розповіли про ту трагедію, яку принесла Росія для українського народу. Окрім того, що були різноманітні доповіді, також окремо на цій континентальній Асамблеї ми молилися за справедливий і тривалий мир в Україні», — ділиться спогадами єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський.
Цей Синодальний шлях буде увінчаний Синодом єпископів цілої Католицької Церкви, який відбуватиметься у жовтні 2023 року, тобто невдовзі після закінчення Синоду єпископів УГКЦ. У ньому братимуть участь Блаженніший Патріарх Святослав, а також два делегати вибрані нашим Синодом. Це — владика Богдан Дзюрах і владика Теодор Мартинюк.
«Ми також під час наших дискусій на Синоді вирішили, що ми незмінно будемо представляти правду про війну в Україні та російську агресію. А також будемо ділитися тим духовним багатством, яке є в нашій Церкві та в інших Східних Католицьких Церквах, адже ми є однією зі Східних Католицьких Церков. Будемо ділитися нашою духовністю, нашою молитвою, як і тими усіма напрацювання, які ми як Церква виробили, особливо у цьому періоді, який позначений російською агресією», — розповів про майбутній Синод Католицької Церкви архиєрей.
За його словами, насамперед йдеться про душпастирство зцілення ран війни. «Ми вважаємо, що це питання заторкує багато країн світу, адже наші вірні роз’їхалися по різних країнах світу. Тому нашим завданням є допомога нашим вірним, які покинули Україну, їх супровід, а зокрема співпраця із римо-католицькими єпископами та священниками для того, щоби вони якнайкраще могли розуміти наших вірних і також їм допомагати», — сказав владика Теодор Мартинюк.