Із сотень кримських справ сьогодні набереться навряд чи більше десятка, до розгляду яких Суд приступив. Це п’ята за рахунком скарга з шести, які були подані, починаючи з 2017 року і стосуються порушення прав Православної Церкви України в Криму. Йдеться про Справу про виселення Кримської єпархії ПЦУ з храму в Сімферополі.
Про це 11 листопада повідомив "Голос Криму".
Ця скарга порушує найбільш гострі питання, які загрожують повним знищенням громади», – повідомив на своїй сторінці у Фейсбук адвокат Сергій Заяць, який представляє інтереси Кримської Єпархії ПЦУ.
Він також повідомив, що влада РФ повинна направити свої заперечення до Суду до 5 січня 2021 року. Після цього можливість прокоментувати справу буде надана Управлінню єпархії як заявнику. Уряду України Суд також запропонував вступити в цю справу.
«Офіційно надійшло дуже важливе повідомлення з Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Починаючи з 2016 року Управління Кримської Єпархії Української Православної Церкви ПЦУ інформувало ЄСПЛ про всі правопорушення, які були в Криму по відношення до віруючих Української Церкви і порушення права на релігійну свободу та віросповідання. Це і захоплення церкви в селі Перевальне і Севастополі у 2014 році. Захоплення першого поверху Управління Єпархії в 2017 році. І судові позови Міністерства майнових і земельних відносин Криму проти Кафедрального собору святих князів Володимира і Ольги в м. Сімферополі. Це і незаконна передача адміністрацією м. Сімферополя земельної ділянки, що була оформлена Управлінням Кримської Єпархії під Кафедральний собор, громаді римо-католицької церкви в м. Сімферополі. І багато інших порушень, які ускладнюють або унеможливлюють діяльність Української Православної Церкви ПЦУ в Криму», – прокоментував повідомлення ЄСПЛ ІА «Голос Криму» митрополит Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент.
У своєму коментарі владика Климент також звертається до української влади: «ЄСПЛ пропонує Україні увійти до справи третьою стороною. Тому я офіційно звертаюсь до Уряду України. Віряни Української Православної Церкви ПЦУ шість років, без будь якої підтримки зі сторони влади України ведуть боротьбу за те, щоб зберегти Українську церкву в Криму. Це перша справа ЄСПЛ, яка піднімає низку питань пов’язаних з порушенням права на релігійну свободу. І тому, відповідно запиту ЄСПЛ до Уряду України щодо можливості увійти в цю справу третьою стороною і представляти інтереси Кримської Єпархії УПЦ ПЦУ, прошу Уряд України підготувати всі необхідні документи для того, щоб представляти в ЄСПЛ інтереси вірян Кримської Єпархії УПЦ ПЦУ. Відмову ми будемо розцінювати як зраду», – заявив митрополит.
Нагадаємо, планомірне знищення Української Православної Церкви Київського Патріархату (сьогодні Православної Церкви України) в Криму почалося відразу після незаконної анексії півострова Російською федерацією. Церква та її очільник архиєпископ Климент публічно засудили російську агресію в Криму, брали участь у захисті українських військових частин під час окупації та стали єдиним осередком українства, який зберігся після 2014 року. За майже 6 років окупації Криму відбувалися залякування священників та розмови з ними щодо «співпраці» на російські спецслужби, численні суди та юридичний тиск, фізичні перешкоджання та захоплення храмів з викраданням церковного майна. Правозахисники та релігієзнавці переконані, що Кремль порушує в окупованому Криму основоположні релігійні права людини та чинні міжнародні документи, що їх захищають.
Управління Кримської Єпархії УПЦ КП у 2014 році принципово відмовилось від перереєстрації в Криму за російським законодавством, – країни, що незаконно анексувала кримський півострів. Фактично, ця відмова стала приводом для переслідування священнослужителів і віруючих УПЦ КП та захвату майна церков, що діяли і діють на тимчасово окупованій території згідно чинного законодавства України.
Наслідком тиску на релігійну громаду протягом років тимчасової окупації території Криму стало різке зменшення парафій та священиків УПЦ КП. До окупації на Кримському півострові налічувалось 49 релігійних громад (парафії, місії, братства, монастир), наразі залишилось – 7. А з 23 священнослужителів на півострові продовжують свою роботу лише 4.