Європейські єпископи виступили на захист християнських цінностей континенту

У дні, коли Європейський суд з прав людини має розглянути апеляцію та винести рішення, у різних країнах світу, католицькі єпископи звертаються до громадськості з відкритими листами, у яких висловлюють своє бачення християнської символіки у публічних місцях та наголошують на значенні християнства у культурному розвитку людства.

ВАТИКАН – Наприкінці минулого року, у відповідь на заяву Сойлє Лаутсі Албертін, італійської громадянки фінського походження, яка разом з чоловіком належить до італійського союзу атеїстів та агностиків-разіоналістів і ще у 2002 році вимагала усунути всі хрести на стінах школи, де навчались її діти, Європейський суд з прав людини у Страсбурзі виніс вирок на її користь, постановивши, що присутність розп’яття у шкільних приміщеннях є «порушенням свободи батьків виховувати дітей згідно із своїми переконаннями та є порушенням релігійної свободи учнів». Цей вирок має неабиякий резонанс на соціальному та політичному рівнях у багатьох країнах Європи. Реакцією на рішення Європейського суду були не лише численні обурення християн у цілому світі чи офіційні звернення католицьких ієрархів та Апостольської Столиці, але й апеляція італійського уряду на рішення вищезгаданого суду.

Саме у ці дні, коли Європейський суд з прав людини має розглянути апеляцію та винести рішення, у різних країнах світу, особливо в Європі, католицькі єпископи звертаються до громадськості з відкритими листами, у яких висловлюють своє бачення християнської символіки у публічних місцях та наголошують на значенні християнства у культурному розвитку Європейського континенту.

Як повідомляє Радіо Ватикан, кардинал Петер Ерде, Голова Конференції Єпископів Угорщини, у своєму зверненні зазначає: «Присутність християнських релігійних символів, зокрема хреста, зовсім не має наміру когось відлучати, швидше виявляє традицію, яку всі знають і в якій кожен може розпізнати високі цінності, що надихають на діалог і спонукують до служіння терплячим та потребуючим, не роблячи різниці з огляду на віру, етнос чи національність». На переконання угорських католицьких єпископів, хрест є найбільшим символом спасіння всіх людей та свободи людства. Він не нав’язує людині християнську релігію, а виявляє найвищу форму альтруїзму і великодушності, як також найбільшого акту солідарності стосовно всіх. Тому суспільства, які у своїх коренях мають християнську традицію, не повинні відкидати публічне виставлення своїх релігійних символів, зокрема, у місцях, де виховуються їхні діти; в іншому випадку, такі суспільства ризикують не виконати завдання передати майбутнім поколінням їхню власну ідентичність та цінності.

Також і католицькі єпископи Росії в окремому зверненні пригадують Європі, що означає скасування традиційних релігійних символів. Преосвященний Йосиф Верт, ТІ, Голова Конференції Єпископів Росії, пише: «Релігійні символи, такі, як хрест, є не лише знаком християнської релігії, але також одним із найважливіших елементів європейської ідентичності. (…) Ми переконані, що присутність хреста та інших християнських символів не означає жодної переваги для християнських конфесій. Право на релігійну свободу не виключає спонтанного прийняття чи збереження традиційних християнських символів у різних європейських державах, беручи до уваги їхнє високе суспільне значення».

Католицькі єпископи Польщі наголошують на тому, що хрест пригадує нам, ким ми є й куди прямуємо. Тому, «суспільства, які мають християнські традиції, не повинні боятись виставляти розп’яття у публічних місцях, як ось у тих, де навчаються діти та молодь». «Діалог між релігіями та особами з різними поглядами на світ зможе тривати лише тоді, коли поважатиметься свобода релігій, народів та націй», – наголошують єпископи Польщі.

На тему присутності розп’яття та інших символів християнства у публічних місцях висловили свою думку теж ієрархи Конференції Єпископів Словаччини. Вони підкреслюють, що виставлення хреста не є нав’язуванням християнської релігії, а символом ідентичності, що відкрита на діалог, на підтримку бідних та терплячих, не роблячи між ними різниці з огляду на віровизнання чи національність.