У Трускавці 5 липня почала роботу ювілейна X Школа ісламознавчих досліджень, її тема цього року — «Іслам як релігія і наука». Вона триває по 9 липня і зібрала близько двадцяти спікерів та учасників.
Організатори заходу — Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація «Альраід», Український центр ісламознавчих досліджень, Міжнародний інститут ісламської думки (International Institute of Islamic Thought) та Інститут інтеграції знань (Institute of Knowledge Integration) — створили всі умови, щоб кілька десятків науковців з України та інших країн мали змогу п’ять днів обмінюватися думками, ділитися результатами досліджень, обговорити спільні проєкти.
Словами традиційного мусульманського вітання з побажаннями миру відкрив школу шейх Саїд Ісмагілов — голова Українського центру ісламознавчих досліджень, кандидат наук. Він нагадав учасникам її історію, розповівши про доробок і досягнення її слухачів і лекторів.
З вітальним словом також виступив голова Всеукраїнської асоціації «Альраід», член Українського центру з фатв і досліджень, магістр шаріатських наук Сейран Аріфов. Шейх Сейран з темою «Іслам і глобальні процеси» став одним із доповідачів першої секції, повідомив РІСУ Олег Халидович.
У перший день учасники прослухали кілька лекцій. Так, Роман Назаренко, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди), викладач Українського католицького університету (УКУ) виступив із доповіддю «Орієнталізм, стереотипи та Дісней: приклад історії про Аладдіна» та презентував свою книгу «Несподіваний іслам».
Наталія Малиновська, кандидатка політичних наук (НУ «Острозька академія»), прочитала лекцію «Природа ісламського фемінізму у працях „західних“ та „східних“ науковців». Також пані Наталя презентувала свою книгу «Жіночий емірат? Політикині мусульманського світу».
Доповідь Григорія Маврова, магістра ісламознавства Університету ім. Хамада бін Халіфа (Катар), була присвячена дебатам про йогу серед сучасних ісламських вчених, а Сейран Арифов презентував свою книгу «Шаріат і політика».
У вечірньому лекторіумі кандидат історичних наук, доцент Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Ігор Козловський розпочав цикл бесід «Медицина пророка Мухаммада».
— Це вже десята школа, тобто це вже стало традицією: збирати навколо ісламознавчих тем провідних науковців України, запрошуючи представників інших традицій з інших країн, — зауважує проф. Людмила Филипович, доктор філософських наук, завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України. — У цій, десятій, школі беруть участь і турецькі учасники, й американські, і науковці з Азербайджану й Польщі… І головне, що ця наукова спільнота стає з року в рік потужнішою: зростають нові науковці, стають кандидатами, докторами наук. А тема школи, ісламознавство, стає цікавою українському суспільству, бо мусульмани здавна є складовою релігійного ландшафту нашої країни, й без них сьогодні уявити релігійну Україну неможливо. І це не тільки тому, що [після окупації] з Криму, з захоплених територій Донецької та Луганської областей підтягнулися мусульмани — ми знаємо, що приїхало понад 50 тисяч людей, — а тому, що іслам завжди супроводжував українську історію. Про це довгий час «забували», не згадували, затушовували, не казали про близькість того ж кримськотатарського й українського народів, про близькість ісламу і християнства — тобто це не мало працювати в цій ось імперській концепції «русского мира», де інакший, інший, завжди розглядався як ворог, і це розділяло наше суспільство. Я думаю, що настали зовсім інші часи й, навпаки, треба шукати те, що зближує різні традиції та різні народи, різні мови й культури. І школа — це абсолютно прекрасний приклад того, як у межах однієї теми можуть порозумітися люди дуже різних національностей і релігійних поглядів. Я вважаю, що в цієї школи є майбутнє, і дуже тішуся, що в ній бере участь молодь. І я дуже хочу, щоб більше й більше людей руйнувало ті стереотипи стосовно мусульман, які нам нав’язували стільки років, щоб ми розуміли: ми живемо в поліконфесійній державі Україна, і тут не має бути ворогів. Тут ми всі маємо об’єднатися, щоб побудувати нормальну, демократичну, вільну, самодостатню країну.
— Десята школа особлива передусім тим, що вона ювілейна, — зауважує релігієзнавець і очільник Майстерні академічного релігієзнавства Руслан Халіков. — І це означає, що вже десять років є тенденція до дослідження та популяризації ісламознавства, та, відповідно, це вже не просто поодинока ініціатива, а сталий тренд. І дуже гарно, що є така відкрита, публічна потужна команда, яка готова проводити ці школи. Ми бачимо, що є щораз більше досягнень серед учасників, а не тільки серед лекторів. У людей виходять статті, книги, з’явилися вже два ісламознавчі журнали за час проведення школи. Перший, журнал «Аль-Калям» — власне перше українське академічне видання ісламознавчої тематики. Другий журнал заснований не в рамках цієї школи, а в Острозі — як окреме ісламознавче видання, що претендує на наукометричність, відповідає вимогам міністерства освіти тощо. Тобто є науковим журналом, але його редактори та автори — учасники цих літніх шкіл різних років. І важливо підтримувати цю школу як майданчик, де відбувається зростання ісламознавства.