У тимчасово окупованому Криму з 2014 року кількість релігійних громад зменшилася удвічі.
На цьому наголосив в Укрінформі кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею Голодомору, експерт Експертної мережі Кримської платформи Андрій Іванець під час презентації звіту «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній».
«За період Незалежності і до окупації релігійна мережа півострова виросла в понад 20 разів. На початок 2014 року діяли 2220 релігійних організацій. Зараз їх менше в два рази», - сказав він.
За словами експерта, найбільше утисків за період окупації зазнали Українська православна церква, Українська автокефальна православна церква, яка мала 10 громад, а на сьогодні жодної немає.
Окрім ПЦУ, підкреслив Іванець, утисків зазнають практично всі церкви і релігійні організації, за винятковий тих, які стали на шлях служіння окупантам. Серед них Кримська метрополія московської патріархії, яка до 2022 року мала три єпархії УПЦ МП, Духовне управління мусульман Криму, деякі старовірські, протестантські та юдейські напрями.
При цьому експерт наголосив, що ситуація в ісламських громадах та релігійних управліннях в Криму залишається напруженою всі роки окупації.
«Російські силові структури бояться протестного потенціалу кримських татар. Відтак останні зазнають як релігійних, так і політичних репресій», - зазначив він.
Також, за словами Іванця, кримських татар багато серед політичних в’язнів. Більшість з них є прихильниками релігійної течії Хізб ут-Тахрір, яка в Україні не є забороненою.
Ситуація у протестантських громадах в Криму також залишається важкою. Деякі з них, наприклад «Свідки Єгови», зазнають кримінального переслідування вже через сам факт належності до цієї організації, додав він.
«Російська окупаційна влада грубо порушує всі базові міжнародні договори, декларації та інші документи, які регулюють захист свободи совісті в світі, порушення прав людини, дискримінацію релігійних громад, захоплення храмів і церковного майна», - сказав він.
При цьому експерт зауважив, що Україна недостатньо використовує ці факти в своїй інформаційній роботі для боротьби з ворогом як в середині країни, так і за її межами.