Нещодавно вийшов друком збірник матеріалів міжнародної наукової конференції до 150-ліття від дня народження блаженного священномученика Климентія (Шептицького) та до 100-ліття перенесення осідку монахів Студійського Уставу до Унівської Свято-Успенської Лаври, яка відбулася 16 листопада 2019 р. в Уневі.
Вступне слово для видання написав Блаженніший Святослав (Шевчук). У своєму зверненні до читачів він наголосив, що життя і служіння блаженного Климентія та монахів-студитів загалом є невід’ємною частиною буття УГКЦ. Блаженний Климентій, як ревний монах, прославив воскреслого Христа, і тим самим вказав нам на необхідність бути стійкими та вірними Спасителеві навіть за найбільш несприятливих обставин і попри великі труднощі.
Перша стаття, написана професором Жешівського університету (Польща) Беатою Лоренс присвячена історії монастир у XVIII ст. Автор акцентує увагу на тому, що обитель помітно виділялася у цей час як релігійний і культурний центр серед василянських монастирів завдяки функціонуванню друкарні, бібліотеки та музичного колективу.
У статті київської дослідниці Наталії Заболотної розглянуто видання та примірники друкарні монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст., що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Проаналізовано тематичний і мовний репертуар видань, схарактеризовано основні особливості примірників, зокрема записи, що проливають світло на історію конкретної книжки.
Єромонах-редемпторист Руслан Піх детально проаналізував два періоди перебування в Уневі ченців Згромадження Найсвятішого Ізбавителя: 1913–1919 рр. і 1948–1950 рр. Особливу увагу звернено на розв’язання питання тимчасовості Унівського монастиря в першому періоді та описано його ліквідацію в 1950 р. Автор розповідає про три містичні видіння о. Йосифу Схрейверсу в Уневі невідомого монаха, який йому представився як "Ангел України". Стаття містить численні архівні матеріали, вперше введені до наукового обігу.
У статті наукового працівника Постуляційного Центру монастирів Студійського Уставу д-ра Івана Матковського проаналізовано низку документів та спогадів, які проливають світло на обставини щодо заснування Митрополитом Андреєм Шептицьким Свято-Успенської Унівської Лаври. Автор спробував продемонструвати процес відродження східного католицького монашества після руйнувань Першої світової війни, який було розпочато у прихистку для монахів-студитів в літній резиденції галицьких митрополитів. Ілюстративно та фрагментарно показано також еволюцію спочатку «монашого прихистку» в 1919 р. і до канонічного заснування Свято-Успенської Унівської Лаври у 1925 р.
На основі доступних джерел у статті с. Олени (Данута Манькут), СНДМ з Польщі висвітлено постать Софії з Фредрів Шептицької. Звернено увагу на ті риси характеру, які віддзеркалюють її систему цінностей та вказують на найглибші мотивації дій та рішень стосовно виховання синів.
Д-р Вікторія Чорнописька з Львівської політехніки у своїй статті описує діяльність блаженного Климентія (Шептицького) як ігумена Свято-Успенської Унівської Лаври. Дослідниця підкреслює, що можна стверджувати тезу, згідно з якою ігумен Климентій не лише спричинився до відновлення моделі монастирів Студійського Уставу, а й завдяки авторським посланням і працям став харизматичним законотворцем цієї моделі. Студійські монастирі, очолювані ігуменом Климентієм, зуміли поширити освіту серед молоді та дітей, що вплинуло на процес виховання в релігійно-патріотичному дусі східногалицького суспільства. Створити релігійно-церковну періодику та мережу монастирських бібліотек, які відіграли значну роль у розвитку християнських та національних ідей серед місцевого населення. Відродити сакральне мистецтво, що значно збагатило національну культуру. Підтримати та опікуватися незахищеною верствою населення, зокрема, сиротами, хворими та бідними.
Завершує збірник стаття д-ра Юрія Скіри з Українського католицького університету про владику Никанора (Дейнегу). Автор порушує складні питання про першу половину життя єромонаха Никанора (Дейнеги), його покликання і служіння у роки Другої світової війни. Розглядає його діяльність щодо переховування євреїв під час Голокосту, ув’язнення та підпільне життя після повернення радянської влади. Аналізує обставини, за яких ієромонахові довелося очолити монахів Студійського Уставу. Особливий акцент у статті зроблено на неочікуваних випадках у долі майбутнього підпільного єпископа і архимандрита, які він стійко пережив.
Загалом збірник адресовано широкому колу читачів, які прагнуть дізнатися більше про історію Української Греко-Католицької Церкви у ХХ столітті. Видання можна придбати після завершення карантину в крамниці Свято-Успенської Унівської Лаври.