Онлай-трансляції Богослужінь, проповіді в запису, вкрай обмежені та обережні хрещення та поховання, дистанційна підготовка до вінчання — враховуючи вимоги часу, священники змушені вдаватися до незвичних способів проведення звичайних обрядів, аби не наражати на небезпеку людей.
Нова реальність диктує нові умови життя та вимагає пристосовуватися. Онлай-трансляції Богослужінь, проповіді в запису, вкрай обмежені та обережні хрещення та поховання, дистанційна підготовка до вінчання — враховуючи вимоги часу, священники змушені вдаватися до незвичних способів проведення звичайних обрядів, аби не наражати на небезпеку людей.
«Карантин торкнувся і життя храму, — йдеться на сторінці спільноти «Греко-католицьке Закарпаття» у Фейсбуку. — Хтось і досі асоціює життя церкви з попом, який розмахує кадилом в присутності двох десятків бабусь-фанаток. Хтось досі дивиться на Церкву як на мамонта, що випадково вижив після льодовика атеїзму і іже с ним. Але діти недільної школи кафедрального собору, які скучили за храмом і за недільними зустрічами, перебуваючи вдома на карантині, сконструювали маленькі храми і надіслали їх одне одному і вам з посилом: ЦЕРКВА ХРИСТОВА ЖИВА, навіть якщо храм під час богослужіння закритий» (на жаль, цей пост вже неактивний, — авт.).
Отець Владислав Ігнатишин, священик греко-католицького Хресто-Воздвиженського собору в Ужгороді, розповів, що з моменту оголошення карантину храм перейшов на трансляцію Богослужінь онлайн. «Дивився я на ютубі – було десь 170 підключень під час недільної служби, і 340-350 – на фейсбуці. Тобто, спільних включень десь близько 500. І якщо розуміти, що одне підключення дивилося мінімум 2 людей, то можемо вважати, що недільну трансляцію дивилося близько тисячі чоловік».
Загалом, по селах поводити онлайн трансляції Богослужінь далеко не завжди є можливість, то там, за словами отця Владислава, подекуди виносять на вулицю чи церковне подвір’я гучномовці, і люди, буває, підходять, але тримаються одне від одного на достатній відстані. «Але зараз, — каже отець, — часто роблять відеозапис Богослужіння або люди підключаються до інших онлайн Богослужінь, можливо, з патріаршого собору дивляться Богослужіння, з нашого собору, з Кирило-Методіївського Мукачівського собору. Священики почали активно переходити на віртуальну форму передання Служб Божих».
У Мукачівсько-Карпатській єпархії ПЦУ всі Богослужіння також транслюються онлайн з початку карантину. «Найперше, — каже єпископ Віктор Бедь, — ми звертаємо увагу людей на групи ризику – люди старшого віку, закликаємо звертати увагу на дітей і взагалі просимо за відсутності нагальної причини утримуватися виходити з дому. Богослужіння відбуваються в обмеженому колі, самими священнослужителями і з мінімальною кількістю людей, якуі можуть бути залучені для проведення якогось обряду».
У ПЦУ священники проводять також записи проповідей, формують невеликі ролики і виставляють їх у мережу, «щоб наші прихожани могли дивитися проповіді і настанови, які дає церква в тих умовах, в яких ми зараз перебуваємо», — каже владика Віктор.
До ПЦУ на Закарпатті належать дві офіційно діючі єпархії – Мукачівсько-Карпатська і Закарпатська єпархія. «Сукупно маємо біля 80 парафій ПЦУ на Закарпатті. Є й РПЦ, яка також діє на Закарпатті, вона має найбільше приходів. Якщо брати всю область, то сукупність усіх приходів різних Церков є надзвичайно велика і можливо, сягає до 1,5 тисячі приходів», — каже єпископ.
Зрештою, до проведення онлайн богослужінь долучилися пактично всі Церкви. Пастор Ужгородської Реформатської церкви Янош Гедер каже, що Закарпатська єпархія налічує 118 церков по краю, де служать 75 священиків. Богослужіння скрізь проходять онлайн. «Наша догматика дозволяє це, — каже пастор Янош. — Звичайно, для нас теж дуже важливі спільноти, але сама будівля церкви стає святою від того, що там є люди, там звучить Слово і там здійснюється молитва і прославлення Бога. І таким місцем може стати будь-який будинок, де глава сім’ї сяде, помолиться, прочитає Слово Господнє».
Про коментар ми зверталися й до Мукачівської єпархії Української Православної Церкви Московського Патріархату. У храмах УПЦ МП в різних містах Закарпаття щонеділі, незважаючи на карантин, гучно проходять Богослужіння і збирають чимало людей. Втім, в єпархії УПЦ МП нам у коментарі відмовили, аби «уникнути непорозумінь та перекручувань». Однак, наприкінці березня у пресі з’явилося повідомлення про те, що Патріарх Кирил «закликав вірних утриматися від відвідин храмів». Після цього мимоволі в розмові зі священиком УПЦ МП проскочила фраза мовляв, може тепер і нам дозволять проводити богослужіння онлайн.
Ну і такими моментами як заняття з молоддю чи підготовка молодят до вінчання та сімейного життя.
Заняття в недільній школі у Мукачівській греко-католицькій єпархії теж перейшли в онлайн-форму. «Ми позаписували фрази молитви, — провадить далі отець Владислав, — діти позаписували фрази, зараз маємо змонтувати відео «Отче наш». Ми робимо різні такі проекти, щоб не втратити контакт із церквою. Зараз маємо молодят, наречені після Великодня мають вінчатися, то ми в режимі онлайн проводимо з ними заняття з підготовки до шлюбу. Хрещення теж дуже непросто провести: також транслюємо онлайн, просимо гостей залишатися вдома, щоб усі були в масках... Це робота виключно і безпосередньо з людьми».
Загалом по Закарпаттю Мукачівська греко-католицька єпархія має біля 250 храмів та каплиць, у яких служать 300 священиків. За словами отця Ігнатишина, священники в єпархії вже мають певні напрацювання дистанційної роботи з молодятами і зараз масово включаються в цей спосіб роботи з людьми. «Церква має рухатися і має показувати, що вона жива, видима і присутня», — каже священник.
Реформатський пастор Янош Гедер додає: «Звичайно, ми розуміємо, що найкраще – особисте спілкування людей, але ми наставляємо наших прихожан, що Бог присутній всюди. Тому проводити онлайн служіння нам легше з догматичного боку. Але у випадках поховання ми мусимо стикатися з цим... Проповідь має сенс і потрібна для живих людей і в цьому випадку ми збираємось разом».
Стосовно ж Євхаристії, то Реформатська Церква прийняла безпрецедентне рішення про трансляцію святкового Богослужіння з Угорщини, і в цей день та час «люди по домівках приготують вино і хліб і буде таке домашнє Богослужіння через телебачення», — розповів пастор.
А також антисептичні рідини — священники, монахи, парафіяни шиють, закуповують та передають їх тим людям, які самотужки забезпечити себе ними не можуть.
Харчові пакети на допомогу прихожанам, які в умовах карантину не дуже мобільні, передають практично скрізь по Закарпаттю. Засоби дезинфекції та захисні халати передають у лікарні, маски та антисептики — самотнім та людям з обмеженими можливостями.
Щодо пошиття масок та виготовлення антисептиків, то Мукачівсько-Карпатська єпархія ПЦУ пішла трохи іншим шляхом. За словами владики Віктора, єпархія знайшла та закупила «за нормальними, не спекулятивними цінами захисні маски, рукавички і засоби дезинфекції. Ними ми забезпечили наших священників та прихожан, які цього потребували».
Гедер Янош розповів, що люди шиють маски в багатьох реформатських церквах області. У Берегові є дияконічний центр Реформатської Церкви, де координуються усі ці речі. «Ми позбирали дані рол всіх старших людей нашої єпархії, котрі старші 65 років і хочемо постаратися забезпечити їх продуктами, бо для них це найбільша проблема буде, бо вони не дуже зможуть виходити. Таких людей у нас кілька тисяч, церква досить велика», — каже пастор.
Стосовно Великодня, то Церкви поки що не мають чіткого алгоритму дій. Свято, яке завжди єднало в церкві людей і родини, тепер змушене відбутися з урахуванням чітких вказівок МОЗу. Як його провести — поки що питання відкрите.
«Можливо, доведеться відмовитися від кроплення і освячення пасок, — каже отець Владислав Ігнатишин, — бо якщо в селах можливо зробити так, щоб кожна родина винесла свій кошик на вулицю, перед домом, священник пройшов би селом і освятив би кошики, а потім люди позабирали їх, то в містах такий варіант неможливий. Зарам ми виходимо виключно з того, що нам дозволяє і не дозволяє медична служба. Всі наші дії скоординовано з їхніми вказівками. Мусимо враховувати реальність вірусу і якось виробити спіільні дії на це свято».
Питання освячення пасок турбує сьогодні і духовенство, і прихожан, і єпископат будь-якої деномінації. Єдиної думки на цей рахунок поки немає.
«Найближчим часом, — розповідає єпископ Мукачівсько-Карпатською єпархією ПЦУ Віктор Бедь, — планується проведення засідання священного Синоду Православної Церкви України, на якому будуть лунати думки, рекомендації, в якій формі та в якому порядку проводити відзначення цьогорічного Великодня. Тому готуємося до цього, дивимося, яка буде практика в інших помісних Церквах, але ми повинні розуміти, що якщо епідемічна ситуація буде загрозлива, то ми повинні будемо вживати заходів, які б не могли привести до допущення якогось зараження людей і тому будемо розробляти безпечну методу проведення свята».
Дещо в простішій ситуації стосовно освячення пасок протестанти. «Такої традиції немає ні в реформатів, ні в лютеран, ні в кальвіністів, ні в більшості протестантів”, — каже заступник єпископа Закарпатської Реформатської Церкви Янош Гедер. Протестанти керуються тим, що в посланні апостола Павла до Тимофія є слова, що освячується всяка справа і діло молитвою і Словом Божим. «Тобто не від водички воно стане святе, — пояснює пастор Янош Гедер, — а від того, що коло столу здійснюється молитва. І виходячи з цього, кожен наш прийом їжі, і вся страва, яка починається з молитви, є освячена. Тобто в нас немає безпосередньо освячення пасок, в нас є святкове Богослужіння, є Євхаристія, де люди приймають вино і хліб».
У день, коли готувалася стаття, християни західного обряду святкували Вербну неділю. Ужгородська римо-католицька парафія на своїй сторінці у соцмережі звернулась до своїх вірників з проханням підготувати вербні гілки, аби після святкового богослужіння вдома покропили гілочки святою водою. Священник ужгородського римо-католицького костелу Святого Юрія отець Мирон розповів, що таким чином буде відбуватися і освячення великодніх пасок. Святкові Богослужіння розпочнуться в четвер, на них може бути присутньо до 10 вірян, а власне освячення відбудеться безпосередньо по домівках, під час святкового Богослужіння. Глава родини за священником прочитає молитву благословіння та окропить хліб та святковий стіл святою водою. Після цього родина може починати споживати освячену їжу.
«На превеликий жаль, — пише на своїй сторінці в соцмережі пастир римо-католицького храму св.Анни та Йоахіма в Хусті Олександр Сулінчак, — цього року через карантин урочисті освячення на храмовому подвір'ї пальмових і вербних гілок і процесія з ними до храму відміняються. Натомість освячені наприкінці Святої Меси гілки при слушній нагоді після відміни карантину можна буде отримати у храмі, а також віднести їх тим, хто не спроможні прийти до нього. Залишаючись вдома, але єднаючись духовно і в молитві святкуймо і переживаймо цей Страсний Тиждень разом!»
P.S. Коли стаття була готова, стало відомо про те, що священик однієї з деномінацій разом з батьками потрапив до обласної інфекційної лікарні з підтвердженим ПЛР-тестом. Дружина священика, як повідомляє Ужгородська міська рада, «має легку форму коронавірусу і лікується амбулаторно, знаходиться вдома з маленькою дитиною. Шестимісячна дитина також хвора, їй тест робитимуть завтра» (понеділок, 6 квітня). Наразі жодна деномінація не підтвердила належності священника.
Світлини з мережі Facebook