Про вплив сучасних технологій, гаджетів, соц.мереж на стосунки людей
Ніколи не підіймав би цю тему,адже все що ми зараз маємо(інтернет,телефони,планшети і.т.д…) вже стало значною частиною нашого повсякдення,і піднімати тему про їх шкідливість все одно що оголосити себе прибульцем із середньовіччя,але все ж не все що нам допомогає жити комфортно насправді нас залишає морально здоровою людиною. Розкажу історію яку почув на днях від юнака котрий в храмі звернувся до мене за порадою: отже його знайомий приятель покінчив життя самогубством ,ситуація стандартна , його кинула дівчина,він впав у депресію і потихеньку в його думках а пізніше в словах і повідомленнях соц.. мереж почали зявлятися нотки суїциду,він писав друзям повідомлення приблизно такого змісту: « я… напевно…піду ….вішатись…без неї….мені не варіант….» І що ви думаєте йому друзі відповідали?-« якщо не варіант то звичайно треба вішатись»!?
Пізніше коли їх запитували чому ви йому так відписували,вони відповідали: «тому що в нас не було часу копатись у його тупих словах» - хто розмовляв у цей час по скайпу, хто грав у танчики,хто дивився фільм і ніхто абсолютно не захотів допомогти своєму товаришу розібратись у його проблемі,ніхто навіть не намагався його відговорити від такого страшного вчинка. А якби хоч хтось один з цих так би мовити друзів йому допоміг,відмовив,заспокоїв то людина б далі жила,в нього ще все життя було попереду!
Чому я наводжу за приклад цю історію?А тому що вона наглядно показує кожному з нас сучасну людську байдужість,а корінь цієї байдужості криється у відсутності нормального людського спілкування,сумно признавати що ті речі котрі мають служити нам починають нами ж і керувати. Ми зависаємо ночами в інтернеті забуваючи про все що в нас є: дружину,чоловіка,дітей,батьків, про наші улюблені зайняття,хоббі; школярі граючи в комп’ютерні ігри забувають і не хочуть вчити уроки,їх не цікавить спілкування з однолітками,батьками,братами,сестрами вони забувають навіть поїсти або це роблять біля комп’ютера .
Що ж нас чекає далі?Відчуваю що скоро будуть зявлятись спеціальні тренінги і семінари по спілкуванню між людьми,де будуть навчати прийомам і навичкам як виділяти години в день і приділяти їх своїм рідним, проводити разом час , дозвілля і найголовніше вживу спілкуватись один з одним!
Як же зарадити таким жахливим наслідкам?Відповідь одна...ніхто за нас не буде більше приділяти часу нашій дружині,чоловіку чи дітям,ніхто за нас не підніметься з дивану не положить планшет і піде щось робити по дому,ніхто розумієте ніхто!
Бог створив нас вільними ,ми самі вправі вибирати між добром і злом ,між правдою і неправдою,приділити комусь увагу чи ні.
Тому вибір звичайно тільки за нами!Слідуймо словам апостола Павла: «Усе мені дозволено,та не все корисне. Все мені дозволено,та ніщо не повинно володіти мною» (1Кор.6:12)
Нехай нами ніщо не володіє, адже ми є образом Божим і створені бути вільними,а не рабами!
священик Роман Загоруйко