У Белзі, найстарішому місті Львівщини, під час розкопок виявили залишки господарської споруди на території урочища Клеменщина. Саме там у ХІ-XVIІ століттях існував монастир св. Климентія. Унікальність цієї знахідки в тому, що це перше підтвердження ймовірного існування на території найстарішого міста на Львівщині давньоруського монастиря, про який до того були лише згадки у давніх літописах та архівних матеріалах. А таких сакральних споруд у Белзі було не менше десяти.
У Белзі, найстарішому місті Львівщини, під час розкопок виявили залишки господарської споруди на території урочища Клеменщина. Саме там у ХІ-XVIІ століттях існував монастир св. Климентія. Унікальність цієї знахідки в тому, що це перше підтвердження ймовірного існування на території найстарішого міста на Львівщині давньоруського монастиря, про який до того були лише згадки у давніх літописах та архівних матеріалах. А таких сакральних споруд у Белзі було не менше десяти.
«За літописними згадками у Белзі за руських часів було близько десяти церков і монастирів, але жодну з них поки не вдалося виявити. На цьому місці, також в урочищі Монастирище та Трійця, вже раніше було виявлено залишки предметів культового характеру, що свідчило про те, що у Белзі, окрім території міста, було ряд культових споруд довкола нього», – розповів кореспонденту ІА ZIK археолог, кандидат історичних наук, керівник проекту «Локальна історія» Віталій Ляска.
Ще у 1930-х роках відомий український археолог Ярослав Пастернак висунув гіпотезу, що на цьому місці міг існувати монастир та храм св.Климента. Під час організованих ним розкопок виявили чисельні поховання християнського обряду, а також кам’яну ікону Різдва Пресвятої Богородиці княжих часів (ХІ-ХІІІ ст.). Але як впродовж цих, так і наступних розкопок, які очолював Володимир Петегирич, археологічних підтверджень існування самого монастиря не виявили.
Під час уже цьогорічних розкопок розкрили два основних шари залишків, які свідчать про інтенсивне використання території у ХІ-ХІІІ та XIV-XVIІ століттях. Вони підтверджують відому з письмових джерел інформацію про існування церкви св. Климента у цьому урочищі, яка згоріла у XVIІ столітті.
«Про хороші перспективи виявити залишки монастиря, а також кам’яну кладку, хоча б фундаменту храму, дає нам знахідка двох чималих каменів на рівні верхнього культурного шару. В самому Белзі каменю немає, тому той, який виявили, є точно завезеним сюди і, цілком імовірно, що він був використаний при будівництві монастиря.
В планах цьогорічної експедиції продовжити розкопки на цьому місці, а згодом розширити їх і на всю територію урочища», ‑ повідомив Віталій Ляска.
Довідка:
Белз – столиця середньовічного Белзького князівства (в ранньомодерні часи – Белзького воєводства).Перша згадка про місто зустрічається в «Повісті врем’яних літ» (запис за 1030 рік). Тоді київський князь Ярослав Мудрий разом зі своїм братом князем чернігівським Мстиславом Хоробрим відвоював Белз, а згодом і Червенські міста, у польського короля Болеслава.
Літописний Белз здавна відомий у науковому середовищі. 3 1930-х, досліджено вал дитинця, вимощену деревом вулицю ХІ-ХІІІ ст. Виявлено свинцеву печатку новгородського князя Мстислава (1096-1113), бронзове писало, керамічну писанку та низку артефактів, пов’язаних з військовою справою та господарством часів Середньовіччя.
Водночас, минулого року дослідники «Локальної історії» віднайшли в Белзі найдавніші оборонні споруди. Археологи на глибині більше 2 метрів натрапили на дерев’яні конструкції оборонного валу та частоколу, якї попередньо датуються кінцем Ж- початком XI ст.
Знайдено і значну кількість фрагментів горщиків Х-ХІІІ ст., кістяні вироби, залізний ніж та наконечник стріли. Також під час розкопок знайдено фрагменти амфор, які виготовлялися у Візантії, уламки скляних браслетів немісцевого походження.