У Варшаві розпочалися заходи з нагоди вшанування 80-х роковин Волинської трагедії. 7 липня Глава УГКЦ Святослав та архиєпископ Станіслав Ґондецький, голова Конференції католицьких єпископів Польщі, помолилися за жертв трагедії та підписали спільну Заяву про прощення та примирення між польським та українським народами.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Богослужіння прощення та примирення відбулося в архикатедральному римо-католицькому соборі Святого Івана Хрестителя у Варшаві.
«Історія відносин між польським і українським народами сповнена прекрасних, добрих і героїчних вчинків, але, на жаль, також складних і драматичних подій. Ці два народи охрестилися майже одночасно і, хоча вони й черпали з різних християнських традицій: один із латинської, а другий — із візантійської — їхнє хрещення відбулося ще в межах однієї неподільної Церкви», — йдеться у Заяві.
Владики зазначають, що, починаючи з 1987 року, вдалося реалізувати багато спільних ініціатив заради примирення.
«Ми відкрито говорили про складні справи, називаючи — зокрема — волинські події вісімдесятирічної давнини „убивством і етнічними чистками, жертвами яких стали десятки тисяч невинних осіб, як-от жінки, діти й особи літнього віку, насамперед поляки, але й українці, а також ті, хто рятував сусідів і родичів від небезпеки“», — пишуть вони, цитуючи Декларацію примирення від 28 червня 2013 року.
Після відкриття масових поховань у Бучі, Ірпені чи Гостомелі, йдеться у Заяві, усі розуміють, як важливо однозначно назвати винних, ексгумувати жертв, вшанувати їхнє право на гідне поховання та людську пам’ять. Архиєпископи зазначили, що потрібно також відрізняти два тісно пов’язані досвіди — прощення та примирення.
«Пробачення передує примиренню, — зазначено в документі. — Пробачення має характер внутрішнього досвіду. Воно відбувається у глибині серця й не залежить від ближнього. У примиренні натомість необхідна участь усіх сторін, утягнутих у конфлікт. Воно може ґрунтуватися тільки на взаємному пробаченні. Примирення може будуватися лише на правді та справедливості».
Покровителем на шляху українсько-польського примирення є св. Іван Павло ІІ, який у Львові у 2001 році зазначив, що у справі примирення йдеться не про те, щоб забути, а про те, щоб подолати зло з минулого, аби «завдяки очищенню історичної пам’яті всі були готові ставити вище те, що єднає, ніж те, що ділить».
Блаженніший Святослав та архиєпископ Станіслав Ґондецький наголосили, що важливо пам’ятати про його ініціативу і особистий патронат над початком цього процесу.
«Віримо, що в ці скрутні дні ми записуємо нові важливі сторінки у книзі примирення, щоби змогти будувати наше спільне майбутнє як вільні з вільними та рівні з рівними, — пишуть у спільній Заяві про прощення та примирення Глава УГКЦ та голова Конференції єпископату Польщі.
На завершення спільної молитви Блаженніший Святослав виголосив подячне слово, у якому зазначив, що пишається тим, що Католицькі Церкви є серцем і рушійною силою шляху взаємного примирення, прощення та зцілення ран минулого: «Примирення між нашими народами — це процес загоєння ран, які і поляки, і українці несуть у своїх душах і сумлінні донині. Лікувати біль і травми нелегко. Але, як душпастирі, ми маємо в руках бальзам Святого Духа, який Господь Ісус, наш Спаситель, залишив своїм апостолам, своїй Церкві. Цим бальзамом, який справді лікує рани, є взаємний діалог, прощення і примирення, а також молитва — присутність Церкви як доброї матері, яка обіймає, супроводжує і зігріває своїм теплом тих, хто замерз від цього почуття болю чи ненависті», — зауважив Предстоятель.
«Зараз ми можемо будувати нові відносини, які народжуються на наших очах. Зараз ми будуємо нову пам’ять, яка, як каже Папа Франциск, є позитивною пам’яттю. І, вважаю, це дар Божий, яким ми повинні скористатися, щоб не залишатися рабами минулого, а будувати краще майбутнє», — наголосив Глава УГКЦ.
Вшанування сумних роковин продовжиться сьогодні спільним паломництвом примирення Блаженнішого Святослава та архиєпископа Станіслава Ґондецького з Варшави до Луцька. 8 та 9 липня на Волині відбудуться Богослужіння за участю українських та польських єпископів.