Разом з Христом Спасителем Небесна Сотня безустанно кличе до кожного з нас: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і серце Твоє буде» (Мт. 6, 19-21).
24 лютого вулицями і майданами Івано-Франківська пройшла найбільша за всю історію міста похоронна процесія. Десятки тисяч прикарпатців провели в останню дорогу до Бога Героя України 19-річного Романа ГУРИКА – одного з Ангелів Світла Небесної Сотні. Він загинув від пострілу смертохриста-снайпера у скроню на вул. Інститутській у Києві 20 лютого, віддавши, як і його побратими, своє юне життя, щоб врятувати від знищення гідність свого народу і возвеличити гідність Божу
Описати, а тим більше – відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем впали на Україну, нині не під силу нікому. На це потрібно часу. І негайного покаяння усього народу.
Однак передумови Київської Голготи більш ніж очевидні. До неї причетні ми усі.
Попрощавшись з комуністичним минулим на словах, ми залишились з ним у серці. І у вчинках. І навіть після того, як Господь подарував нам незалежність, замість покаяння, очищення і подяки, ми й надалі будували свої стосунки і дії за потрійною лукавою мораллю: одне думаю, друге говорю, третє роблю. Власне ми своєю розтроєністю, лукавством і відвертим потуранням злу виплекали цей злочинний диктаторський режим, який в останні дні остаточно звироднів і перетворився у криваву сатанинську хунту.
Ми продавали свої голоси на виборах за 100, 200, 300 гривень, не вважаючи це жодним злочином, навпаки – хизувалися своєю «спритністю» і втішалися юдиними срібняками. І цей, на перший погляд, маленький політичний хабар, помножений на мільйони продажних душ, вилився у диявольську масакру, яку слуги сатани влаштували 20 лютого у серці нашої столиці.
Найбільше невинних жертв полягло на вул. Інститутській, між майданом Незалежності праворуч і невеликим пагорбом ліворуч, на якому височить Господній Хрест, а за ним - т. зв. «жовтневий палац». Мало хто сьогодні памятає, який жахливий акт богозневаги був учинений на цьому самому місці півтора роки тому – 17 серпня 2012 року:
Ось що писала про це газета «Нова Зоря» (число 32 від 23.08.2012):
«Але навіть ця масштабна антиукраїнська кампанія (режиму Януковича. – Ред.) блідне у порівнянні з актом публічної наруги над головним символом християнства – Хресним Знаменням, - що його спиляли і сплюндрували опановані злим духом оголені дівиці-„феміністки” рівно за тиждень до річниці Незалежності у самому серці Києва, за сто кроків від Хрещатика. Досі в Україні ще ніхто так відверто і привселюдно не глумився на Деревом Спасіння: під прицілом десятків відео- та фотокамер, за мовчазної згоди натовпу роззяв та потурання влади й правоохоронців. І нікому не спало на думку стримати святотатську руку, щоб відвернути від тяжкого гріха як озвірілих богохульниць, так і всю Україну, яка стала німим свідком і спіучасником зневаги Бога.
У цьому зухвалому виклику для всього християнства водночас особливо простежується україноненависництво. Той шестиметровий хрест був установлений у часи Помаранчевої революції вірниками молитовної греко-католицької спільноти з Джублика на Закарпатті якраз неподалік т. зв. „жовтневого” палацу, у пивницях якого у 1930-1950 роках діяла найбільша більшовицька катівня Києва. Він був даниною пам’яті сотням тисяч українців, закатованих сатанинською владою...
Мимоволі зримо постає зловісний апокаліптичний ланцюжок: почали із заперечення Голодомору як геноциду української нації, продовжили знеславою Героїв українського духа і чину, потопталися по українській мові – душі народу і допустили публічну й зухвалу наругу над Хрестом. ЩО ДАЛІ?!
(…) Україна підійшла до чергового Рубінону, до межі Світла і Темряви, до прірви, яка розділяє Добро і Зло. Зневажений Господи Ісусе Христе, прости нам незліченні гріхи наші і не допусти впасти у цю прірву, з якої немає вороття!»
Отже, сьогодні, через півтора року після виходу чергового номера газети «Нова зоря», присвяченому Дню Незалежності, ми вже маємо відповідь на запитання «ЩО ДАЛІ?»
Рівно через півтора року ми підійшли до прірви. Пагорб на Інститутській став новітньою Голготою України. Біля стіп Господнього Хреста впали перші жертви кривавого режиму. Їхні понівечені тіла зі скорботного схилу забирали побратими під градом куль, а їхні невинні душі Ісус пригорнув до Свого Стражденного Серця, прийнявши їх цілопальну офіру і зупинивши осатанілих вбивць.
Так, з великої любові до України Господь зупинив справжній армагедон, який мав загарцювати на Майдані через кілька годин із залученним десятків тисяч карателів, бойової зброї, вогнеметів, смертоносних панцерників і гвинтокрилів!..
Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Хоронителями у небі. Цей Ангельський Хор від сьогодні безупинно, як у дзвін, стукає в наші серця, не даючи їм збайдужіти, зачерствіти й вкритись пилюкою нових, помножених і непрощених гріхів.
А далі, не зволікаючи, через покаяння маємо йти дорогою, яку вони нам вказали, щоб стати насамперед ЛЮДЬМИ, такими людьми як вони, яких кличе до Себе Христос: «Ходіте, благословенні Отця Мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене напоїли; чужинцем був, і ви Мене прийняли; нагий, і ви Мене одягли; хворий, і ви навідались до Мене, у тюрмі був, і ви прийшли до Мене. (…) Усе, що ви зробили одному з Моїх найменших братів, ви Мені зробили» (Мт. 25, 34-36; 40).
Небесна Сотня Ангелів-Хоронителів України голосом неба взиває до своїх ровесників:
- щонеділі беріть участь у Службі Божій та якнайчастіше приступайте до святих Тайн Сповіді і Причастя, які є порятунком душ від неволі гріха;
-зберігайте як найдорожний скарб дошлюбну чистоту і святість подружжя;
- не вживайте алкоголю, тютюну, наркотиків, нецензурних слів, які поневолюють і ведуть до загибелі ваші душі;
- не справляйте та уникайте непристойних гучних забав, не слухайте і не не споглядайте чужинецьких розтлінних музики і пісень, телепрограм та інтернет-сайтів;
- молоді подружжя – не вбивайте, а шануйте як найбільший дар від Господа ще не народжене життя: майбутніх дітей Божих і будівничих України.
- не давайте і не беріть хабарів, пам'ятаючи слова Папи Франциска, що негідником є не тільки той, хто дає, але й той, хто бере з краденого.
Дорогі Українці, будьте чесними і справедливими перед Богом і перед собою, милосердними й згуртованими в часи випробувань, і в часи успіхів, завжди пам'ятаючи про волю Божу, яка вже вкотре благословенно сповнюється над нашим народом і над Україною.
Разом з Христом Спасителем Небесна Сотня безустанно кличе до кожного з нас:
«Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть. Бо де твій скарб, там і серце Твоє буде» (Мт. 6, 19-21).