Отець Юрій Юрчик після трирічного душпастирювання у першій громаді УГКЦ в Дубаї приїхав на Луганщину. Про нові пастирські плани на сході України та про своє капеланство у мусульманському середовищі ОАЕ він розповів в інтерв'ю для Департаменту інформації УГКЦ.
Отець Юрій Юрчик після трирічного душпастирювання у першій громаді УГКЦ в Дубаї приїхав на Луганщину. Про нові пастирські плани на сході України та про своє капеланство у мусульманському середовищі ОАЕ він розповів в інтерв'ю для Департаменту інформації УГКЦ.
Повернувшись на Батьківщину, о. Юрій у Сєвєродонецьку, на Луганщині, заснував парафію УГКЦ і БФ «Карітас».
"Коли я повертався, то в мене виникла ідея заснування пасторально-соціальної місії. Тож, таким способом я прагнув створити парафію на Сході і йти до людей через благодійність, через соціальну працю", – поділився своїм теперішнім заняттям отець Юрій Юрчик.
Священик Юрій міг би ще залишатися в ОАЕ, та, каже, що свою першочергову місію вже виконав - зумів успішно закласти фундамент української громади для Української Церкви.
"Подальший розвиток нашої громади в ОАЕ знаходиться в руках проводу Церкви. Відчуваю, що Церква кличе мене повернутися на Донбас, адже тут теж існує потреба в душ пастирях, - поділився своїми думками священнослужитель.
Він розповів, що виїхати йому довелося через події на Сході України, зокрема в Донецьку. А до ОАЕ запросили самі ж українці, які потребували організації Української Церкви. "Тож протягом трьох років я був капеланом в українській громаді в ОАЕ. До того ж, там не було священика для поляків і, взагалі, не було отців зі Східної Європи, тому я здійснював капеланське служіння також і для польської, і словацької громад", – пригадує отець.
Згадує, що на момент його прибуття в ОАЕ громада українців ще не була організованою: "Тож потрібно було все починати з нуля. Але українці об’єднувалися на ідеї допомоги Україні під час війни; вони почали запрошувати воїнів на реабілітацію, збирали допомогу. Таким чином наша громада в ОАЕ біля церкви згуртувалася. Потім виникла ідея нам там легалізуватися. На це пішло три роки".
Отець Юрій згадує про ОАЕ як дуже толерантну до інших мусульманську країну та жартує, що на питання, де він себе почуває як вдома, відповів би – в Дубаї.
"За ці три роки нам вдалося відкрити там нашу громаду в католицькому костелі. Також ми відкрили українську школу. Мені нещодавно прийшов електронний лист, в якому йшлося про те, що нам дозволили відкриття в ОАЕ Ukrainian Social Club. Про це я мріяв від початку", – поділився здобутками о. Юрчик.
Священнослужитель пригадує, що в процесі виникали різноманітні виклики, які включали навіть побут, спосіб життя, їжу... "Побутує така думка, що якщо вже священик душпастирює в Дубаї, то він − на курорті. Я не сприймаю ОАЕ, як місце для відпочинку. Це місце для тяжкої праці", - підкреслив священик.