Церемонію перепоховання, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України Володимира, очолив вікарій Київської Митрополії єпископ Ірпінський Климент.
Церемонію перепоховання, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України Володимира, очолив вікарій Київської Митрополії єпископ Ірпінський Климент, який відправив Заупокійну літію на місці перепоховання, що поруч із соборним храмом Флорівського монастиря.
Минулого року виповнилося 300 років з часу переселення черниць Печерського Вознесенського жіночого монастиря до Флорівської обителі. Перші письмові свідчення про існування Вознесенського жіночого монастиря поруч із Києво-Печерською лаврою датовані початком XVI-го століття. Монастир перебував під духовною опікою Печерського архімандрита і славився гаптуванням церковних корогв та богослужбових строїв.
У 1706 року за указом Петра І було закладено Києво-Печерську цитадель, куди увійшла територія монастиря, а в 1711–1712 рр. Вознесенський монастир переведено на Поділ та об’єднано з громадою Флорівської жіночої обителі. У пам’ять про залишену печерську обитель вони й на Подолі побудували Вознесенську церкву.