На порозі Великого Посту, у мінливому весняному повітрі чути жіночий подих
Здається, в цьому році 8 березня для християн є сумісністю несумісного. В Бразилії замітають на самбадромі, в Венеції вішають ще теплі від подиху маски на стіну, в Новому Орлеані розпочалося божевілля мардіґра... в той самий час християни східного обряду вже відчули колінами поклони — ввечері на них чекає наступна частина Канону, християни західного обряду ще готують великопісні постанови і попіл — адже завтра для них розпочнеться Піст. Але десь у мінливому весняному повітрі (особливо в нашій частині Європи) невідступно чути жіночий подих, який не дає спокою всім: як прихильникам так і противникам 8 березня. Одне точно — ніхто цю дату не ігнорує.
Без емоцій у 3D
Без огляду на те, до якого обряду ми належимо, дуже цікаво спостерігати за реакціями у цей день. Звичайно, попереджую Читача перед створенням карикатури узагальненого образу. Але в більшості випадків на обличчях малюються такі відчуття: одні раді, що цього року григоріанський календар ще дає можливість широко “гульнути”, другі переживають повний спектр відчуттів пов'язаних з відсутністю цієї можливості. Що ж, як на мене, такі емоції пласкі як телевізори нового покоління. Чогось бракує... вже хочеться 3D. Стривайте, а чого “гуляєм”? На жаль, не те що з центру — навіть з обрію цієї дати пропала Жінка.
Шерше ля фам
Мабуть, 8 березня — це єдиний день в році, коли про жінку забувають геть усі, навіть вона сама. Салатики, перукарі, очікування романтики передбачувано натикаються на цукерки, квіти, вимучені компліменти. Та до цього ми звикли. Чоловіки справились з офіціозом і радісно розпускають краватки в очікуванні власне свята, а жінки вкотре повторюють собі, що це і так краще ніж нічого, і готуються перемити увечері стерту посуду. Виходить — усі віддали кесареве кесарю?
А чи може тут бути Боже?
А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити. І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів. Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони... (Мк 12,15-17)
Гумористи кажуть, що ім'я першому чоловікові було надане експромтом. Коли Бог створив його і показав йому усі свої творіння, то чоловік і каже: “А дам тут немає?”
За давньої радянської традиції на 8 березня навіть лінивий вимальовує образ ідеальної жінки. В школах і дитсадках це була кремезна постать на стінному панно, яка напевно дасть собі раду в житті. В промовах співробітників і начальників усі жінки як одна прекрасні (це настільки стандартно, що єднання жіноцтва перевершує досягнення інтернаціоналу — ця фраза неодмінно присутня за кожним напівробочим/напівсвятковим столом) і так само без винятків конче досягнуть нових успіхів у професійному та особистому житті. Піар-промови, буклети і білборди політиків всякої масті я просто промину, адже увагу до них в цей день здатна привернути лише їх відсутність. А ще свій образ вимальовують медіа і реклама — виявляється, що супермаркети справжню жінку зовсім не уявляють без цілої вантажівки необхідних сучасній жінці речей. На щастя, хоч в приватному житті не всі чоловіки продукують компліменти-гамбургери за промоційною ціною.
Цікаво, чому навіть в цей день християни, як чоловіки так і жінки, не звертають увагу на те, як бачить ідеальну жінку Бог, коли дивиться на неї? А Він каже до них: Чий це образ і напис? Жінко, чий образ в тобі? Чий напис в твоєму серці? Господь зробив жінці найкращий комплімент — Він поділився з нею своїми найбільш ніжними рисами, наділив її своєю внутрішньою красою. Богові Боже. А чи хтось з вас колись роздумував, чому в очах жінки так часто можна побачити небо? Боже до Бога лине.
В Біблії є багато відбитків, фотографій Бога в створених Ним жінках: це і повна благодаті Пречиста Діва Марія, і любляча Марія Магдалина, і цілеспрямована Марта, і спрагла самарянка, і заступниця Естера, і відповідальна Рут, і чарівна Сара, і Єва — життя. А ще Бог — чудовий портретист, тож Він залишив на диво сучасні графіті на стінах свого храму творіння: духовні образи досконалої жінки з Книги Приповістей 31,10-31 і з Пісні над піснями.
Пустеля в пору весняних дощів
Як раз в цей день, 8 березня, християнський світ входить у Великий Піст, духовну пустелю. Одні увійшли там вже вчора, інші поставлять свої перші кроки завтра. В пустелі маємо нагоду зосередитись на Тому, Хто нас туди покликав. В пустелі тихо і немає мерехтіння образів і реклам.
Але чи ніхто з вас не задавав собі питання: чому Господь кличе мене на пустелю навесні? І чим ця пустеля вирізняється в час розквіту? В це важко повірити, але дійсно — весняні дощі змінюють її обличчя. Мешканці пустелі завжди з захопленням оповідають про цей час в їх суворій домівці. Повітря несе спокій і зміни, сонце змінює гнів на ласку, а вдалому паломнику пощастить зустріти тендітну квітку.
З чим ти сьогодні вирушаєш у духову пустелю? А ще важливіше — з ким ти йдеш? Жінко, чи ти не загубила себе? Чи ти знаєш, що у твоєї гідності є вагомі підстави? Чи ти віриш, що ти — кохана? Віднайди живий Струмінь на пустелі, підійди до нього і подивись у дзеркало води: ти побачиш там відбиток Неба, себе. Чоловіку, чи ти справді хочеш йти сам? Де Єва, дружина твоя? Шукай у пустелі, серед спеки дня, і ти побачиш її там, біля Струменя життя. Твою Квітку пустелі.