З цього приводу у місті планують створити міжнародний єврейський фонд. Він працюватиме для паломників-хасидів з усього світу, а також для простих туристів
Коли днями у місцевій пресі з’явилася інформація про те, що у Чернівцях, а точніше у віддаленому мікрорайоні Садгора, планують створити міжнародний центр хасидів, багато чернівчан задалися питанням: а чи не стане столиця Буковини другою Уманню? В реальності ж все виглядає інакше: і центр не так називатиметься, і другої Умані на Західній Україні не буде.
Кореспондент РІСУ побували у Садгорі, де зараз тривають ремонтні з роботи з відновлення місцевої синагоги та облаштування могили цадика.
Саме ці два об’єкти стануть місцем паломництва хасидів з усього світу. А оскільки завершені вони будуть цього року, то, відпровідно, місто очікує на ще більшу кількість хасидів, а також туристів. РІСУ вже розповідала про цей юдейський «Ватикан» на Пруті.
Як відомо, єврейська спадщина – це те, що притягує до Чернівців сотні туристів. Центр Чернівців, єврейський цвинтар і, звичайно ж, Садгора. Адже до Другої світової війни тут мешкало 80 відсотків євреїв міста.
Садгора стала відомою завдки постаті знаного в єврейському світі цадика Ісраеля Фрідмана. Саме його родина збудувала тамтешню синагогу, яку нині відновлюють. Ця історична будівля, а також могила цадика на старому єврейському цвинтарі у Садгорі, змушують говорити про єврейський центр хасидів як місце духовного паломництва. І це стане другим відродженням віддаленого від центру міста мікрорайону.
Наразі робоча група у складі представників релігійних та громадських організацій міста, архітекторів, міських чиновників з вивчення питання єврейсього центру лише розпочала свою роботу. За словами заступника міського голови Марії Порчук, яка очолює робочу групу, ймовірно, йтиметься про Міжнародний єврейський центр (або ж фонд). Власне, це найкраще відповідатиме суті, бо Садгора очікуватиме як на паломників, так і на звичайних туристів. Могила цадика стане, здебільшого, місцем духовного паломництва, а ось відновлену Садгірську синагогу захочуть подивитися не лише хасиди.
«У найближчі п’ять місяців мусимо завершити всі роботи по фасаду будівлі, — розповідає Михайло Крайс, який за дорученням нащадків садгірського цадика курує тут всі ремонтні роботи, — включаючи історичну терасу, зробимо частковий благоустрій території і “під ключ” завершимо всі приміщення першого поверху. На осінь залишиться благоустрій зовні та другий поверх. Перше, так би мовити, відкриття плануємо на середину літа, коли буде готова головна зала для молитви, а основне відкриття – наприкінці осені».
Оновлення будівлі можна бачити вже і зовні. У ремонті фасаду використовується унікальна технологія для відновленян старовинної цегли та ліпних прикрас.
Як кажуть експерти, на жаль, 70 відсотків цегли пошкоджено… Вже замінено вікна і верхню частину прикрашають прекрасні вітражі, виготовлені чернівецьким художником Анатолієм Федірком. Кожна фреска – зображення на тему оповідей із Тори.
До слова, ім’я Федірка добре відоме в Україні через його епатажність: він створює різноманітні інсталяції, більшість яких виставлена у центрі Чернівців, біля книжкового магазину.
Тут, біля синагоги, ще стоїть занедбаний старий будинок, в якому колись мешкала родина цадика. Згодом тут побудують невеликий готель для паломників-хасидів. Однак уже зараз на другому поверсі для них облаштовують кімнати для нічлігу – на сотню спальних місць. Буде організовано й харчування, все – за кошти приїжджих.
«Перебування паломників-хасидів у Садгорі, – продовжує Михайло Крайс, – носитиме організований характер. Кожне відвідування групами узгоджуватиметься з сином ребе Йозефом Фрідманом, який особисто опікуються відновленням та подальшою експлуатацією синагоги – аби не приїхало тисячу людей одночасно».
Та з перспективою створення єврейського центру багато чернівчан таки задалися питанням: «А чи не буде у нас другої Умані?»
«Не буде, – переконує пан Крайс. – Як відомо, в Умані похований ребе Нахман. І цей цадик залишив заповіт: хто у Рош-га-Шана (єврейський Новий рік) приїде на його могилу і прочитає там молитви, зробить дуже добре для себе та Бога. Тож послідовники його хасидського двору і просто євреї саме у Рош-га-Шана їдуть в Умань. Садгірський цадик такого заповіту не залишав, тому такий великий наплив народу в один день не загрожує. Хіба що на Рош-га-Шана і трохи пізніше – у день пам’яті ребе може відбутися масове паломництво (але не тисячі, а триста-чотириста хасидів). До речі, такі паломництва вже відбуваються протягом останніх років. Але вони залишаються малопомітними, в тому числі через традицію послідовників Ребе Ісраеля Фрідмана, що виключає зайвий розголос. Проте, у будь-якому разі, коли Садгора перетвориться на об’єкт світового значення, місцеві підприємці теж можуть долучатися: будувати поруч готелі, кафе, виготовляти сувенірну продукцію».
Слід зауважити, що паралельно з відновленням синагоги, облаштовується і могила цадика на старому єврейському цвинтарі.