Звернення з’їзду мирян Української Греко-Католицької Церкви до усіх вірних УГКЦ, усіх християн та людей доброї волі з нагоди парламентських виборів.
Дорогі брати і сестри! Громадяни України!
За останнє століття багато хто втратив довіру і повагу до будь-якої влади, забуваючи просту істину, що маємо таку владу, на яку заслуговуємо, що влада працюватиме для народу лише тоді, коли постійно вимагатимемо у неї чинити згідно закону і справедливості.
Ми, делегати з’їзду, переконані, що суспільно-політичне життя є полем відповідальності кожного віруючого за своїх ближніх, за спільне благо і, що наша відповідальність не починається передвиборчою кампанією і не закінчується днем голосування.
Ми є покликані, кожен на своєму місці, щоденною працею впроваджувати, плекати і відстоювати християнські моральні цінності, а коли необхідно, своєю активною громадською та політичною позицією домагатися виправлення того, що загрожує моральній та духовній атмосфері в суспільстві. Ми не повинні, не маємо права мовчати на зло, несправедливість, яка чиниться стосовно нас, і наших ближніх. Принципи “не бери і не давай хабара”, “живи за правдою і домагайся правди” повинні стати дороговказом суспільного життя. Це є однією із форм здійснення заповідей “Люби Бога...” і “Люби ближнього свого ...”.
Вважаємо, що вартими вибору і подальшої політичної підтримки є ті політичні партії чи блоки, які турбуються не про власні політичні амбіції та образи, а ті які своїм словом і ділом довели, що вони реально здатні створити морально безпечне та духовно здорове середовище, яке б гарантувало розвиток людини та родини. Це є передумовою духовного і матеріального добробуту нації, щоденним покликанням і відповідальністю кожного християнина.
Наша доля, майбутнє наших дітей, внуків залежить виключно від нас самих. Народна мудрість говорить: “хто дбає, тому Бог помагає”.
Проголосуйте за достойних, але і після виборів підтримуйте здорові тенденції серед Ваших обранців, не дайте їм спокуситися тими можливостями, які надає влада.
Нехай ця думка допоможе зробити нам правильний вибір, нехай вона визначає наше щоденне життя.
Звернення
з’їзду мирян УГКЦ
до урядовців, депутатів та кандидатів в депутати,
керівників державних та приватних структур
Від імені 6 мільйонів мирян УГКЦ звертаємось до всіх, кому Господь довірив владу над своїми співвітчизниками. Пам’ятайте, що джерелом будь-якої влади є Бог і дається вона для того, щоб вже тут, на землі, закладати підвалини Царства Божого. Як і кожен дар Божий її можна використати на служіння своїм співгромадянам і Богу чи скористатись нею для власного звеличення і збагачення. Наділивши чоловіка владою, Господь лише просить не забувати, що дана вона не для його власної вигоди, але для того щоби він послужив іншим. “Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили” . [Мт. 25:40]
Свого часу пророк Ісая застерігав: “Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо, щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого” [Іс. 10:1-2]. Ця тисячолітня істина має стати визначальною для кожного, хто намагається піднятись на один із щаблів суспільної піраміди. Не клановими, партійними чи приватними інтересами, не власними амбіціями чи поняттями повинен керуватись посадовець, а виключно справедливістю і турботою про долю Держави та її громадян. Якщо з любов’ю до ближнього і вірою в Бога буде чинити кожен хто наділений владою, то не проклянуть його люди, не засудить історія.
То ж перед тим як прагнути вищої посади пригадайте: кому більше дано з того більше спитається, а також, що влада, в залежності від того як її використати, може стати великим прокляттям або ж великим благословенням. Хай Господь допоможе скористатись цим великим Божим даром влади людям на користь а вам на спасіння і життя вічне.
Звернення
з’їзду мирян УГКЦ
“Відповідальність вірних за Церкву і державу”
До Президента України Віктора Ющенка
Вельмишановний пане Президенте,
Ми, делегати з’їзду мирян “Відповідальність вірних за Церкву і державу”, який відбувся 10 лютого 2006 р. Б., вважаємо, що розвиток України в усіх сферах можливий за умови першочергового духовного, культурного та освітнього розвитку. Саме цей розвиток є відповідальністю кожного громадянина. Переконані, що саме ця відповідальність зазначена у конституції України як “відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями”.
Підтримуючи звернення Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира, звернення Глав традиційних Церков звертаємося до Вас з вимогою забезпечити:
1. Впровадження в шкільні навчальні плани в якості обов’язкового загальноосвітнього предмета “Християнську Етику”, про що неодноразово клопотали традиційні Українські Християнські Церкви.
2. Завершення процесу визнання “Богослов’я” як наукової дисципліни.
3. Законодавче закріплення права Церкви на заснування навчальних закладів (дошкільних, середніх та вищих шкіл), у такий спосіб, щоб це не трактувалося як підприємницька діяльність, і щоб такі заклади користувалися підтримкою держави на рівні з навчальними закладами державної форми власності.
Виконання вищезазначеного скасує податкову і фінансову несправедливість, дозволить віруючим громадянам України реалізувати свій потенціал на благо суспільства і сприятиме розвиткові держави та створенню громадянського суспільства.
З турботою про спільне благо
Делегати з’їзду
Звернення
з’їзду мирян УГКЦ
до Синоду Єпископів та усіх священиків УГКЦ
Ваше Блаженство,
Високопреосвященні владики Синоду УГКЦ,
Ми, делегати з’їзду мирян “Відповідальність мирян за церкву і державу”, який відбувся 10 лютого 2006 р. Б., звертаємося до Вас із проханням на рівні синоду єпископів та на рівні єпархіальному приділити особливу увагу наступним справам:
1. Велика кількість мирянських організацій та спільнот, у тому числі таких, які мають поширення своїх структур у багатьох єпархіях, на жаль не втішається достатньою увагою священства та ієрархії. Багато організацій потребують постійного духівника чи капелана. Досвід праці в мирянських організаціях засвідчив, що ефективність праці організації, її духовний стан особливо зростають, коли до роботи залучений священик, як духівник.
2. Наша Церква після виходу із підпілля пройшла чималий шлях відновлення і розбудови своєї структури. Цей шлях динамічно продовжується і сьогодні. Проте на нашу думку, ще не достатньо уваги приділено місійній праці священства. Велика кількість вірних, які з різних причин опиняються поза межами найбільшого поширення УГКЦ не мають можливості отримати належну духовну опіку, через недостатню кількість священиків особливо в центральних, східних та південних областях України, а також за межами нашої держави.
На нашу думку зарадити цим проблемним справам можна провівши моніторинг мирянських організацій і призначити духівників у ті організації де бракує духівника. А також у навчальні плани семінарій запровадити спеціалізовані курси та відповідні пасторальні практики з капеланства мирянських структур і з місійної діяльності.
З турботою за Божий виноградник
Ваші у Христі
Делегати з’їзду