Різдво — велике християнське свято Народження Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде своє літочислення. Римо-Католицька Церква, більшість протестантських Церков, а також деякі православні — включаючи Константинопольску (крім Афона), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й Грецьку святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня.
Різдву Христовому передує чотиритижневий піст. Його останній день називається Святим Вечором.
Ввечері 24 грудня, коли загоряється перша зірка, що колись вказала дорогу мудрецям до новонародженого дитяти, родини збираються за святковим столом. Перед початком трапези читається уривок з Євангелія, співається перша колядка, потім усі переломлюють різдвяний хліб – облатку, що символізує радість свята, яке наближається. Облатки освячуються в храмах під час чотиритижневого посту перед Різдвом.
На скатертину обіднього столу іноді кладуть декілька джгутів сіна – як нагадування про Вифлеємські ясла. Крім куті на столі обов’язково стоять 12 пісних страв. В кінці Святвечора традиційно співають Колядки та відправляються до храму на святкову Месу.
Наступний день після Святвечора – Різдво. За біблійною оповідкою, цього дня у Вифлеємі в хліві Діва Марія народила Ісуса Христа. Першими, хто привітав новонародженого, були пастухи. Звістку про появу на світ сина Божого їм принесли янголи. Пізніше до немовляти прийшли волхви-мудреці зі Сходу, які про Месію знали з легенд. За вченням Церкви, народження Ісуса Христа відкрило можливість для спасіння душі та вічного життя для кожного християнина.
Про римо-католицькі традиції святкування Різдва читайте у матеріалі «Ми ділимось облаткою, як поляки, залишаємо вільне місце за столом, як євреї на пасхальному седері, в нас стали традиційними вертепи і театралізовані різдвяні дійства середньовічної Італії, в нас загостювала німецька ялинка…»