29 порад Глави УГКЦ, які допоможуть стати добрими батьками

Виховати дитину до любові, фізично караючи її, неможливо. Не можна нікого змусити любити, бо це суперечить самому поняттю любові. Такий погляд висловив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у програмі на «Живому ТБ» «Відкрита Церква» про батьків і дітей. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Відповідаючи на запитання щодо фізичного покарання у вихованні дитини, Блаженніший Святослав відзначив, що батьки – життєво важливі і перші вихователі своїх дітей, повинні виховувати своїм прикладом, виховувати до любові та відповідальності.

«Коли тато і мама, – розповів Предстоятель, – чинять все те, що найкраще для дитини, навіть коли щось їй забороняють, вчать відмовлятися від чогось і бути відповідальною, тоді дитина це сприймає позитивно, як якесь добро, яке тато і мама для неї хочуть. Навіть коли тато і мама можуть у чомусь покарати, то діти, які почуваються любленими, можуть сприймати це як щось позитивне, щось належне».

«Проте. – продовжив Глава Церкви, – з точки зору християнської педагогіки, фізично карати дитину не добре. Бо це її ранить. Дитина тоді виростає зраненою духовно і душевно. Важко тоді буде говорити про те, що така дитина справді вміє бути відповідальною. Можливо, у майбутньому вона вміло уникатиме покарань. Але чи справді вона буде відповідальна за свої вчинки, чи буде здатна брати відповідальність за інших людей?! Чи у старості тато і мама зможуть бути певними, що та дитина, яку вони колись фізично карали, не буде ставитися до них так само? Ці питання, я б сказав, досить непрості». Гадаю, сьогодні загальновідомий факт, що діти підсвідомо наслідують своїх батьків. Діти потребують бачити в татові й мамі приклад для наслідування. Бо цей приклад вони понесуть через усе своє життя».

Предстоятель УГКЦ зазначив, що лише самими покараннями і заборонами виховати відповідальну дитину неможливо. «З дітьми потрібно спілкуватися, приділяти їм час, присвячувати увагу. Якщо дитина стримується від зла лише тому, що боїться покарання від батьків, якщо дитина поводиться відповідно до тої «правильної» моделі, яку їй примусово накинули батьки, очевидно, що за першої нагоди намагатиметься від цієї моделі звільнитися. Чи досягнуть батьки успіху таким зовнішнім тиском? Очевидно, що ні. Тому дітей потрібно правильно мотивувати, підібрати правильний ключик до серця дитини, аби навчити її бути свідомою, мудрою, відповідальною», – вважає духовний лідер греко-католиків.

Щодо особистого виховання, то Блаженніший Святослав розповів, що батьки його ніколи не карали фізично. «Мене батьки завжди виховували до відповідальності. Я не знаю, як їм це вдавалося, але мені завжди було соромно не виконати якийсь обов’язок, якесь завдання. Особливо я соромився іти до школи, коли не вивчив урок. Бувало, що я навіть просив маму написати вчителю записку, аби мене не питати, мовляв, були якісь об’єктивні сімейні обставини, котрі заважали мені зробити домашнє завдання. І в таких моментах у мене почало працювати сумління, той внутрішній голос, який мене кликав до обов’язку», – розповів Глава УГКЦ.

29 порад Глави УГКЦ, які допоможуть стати добрими батьками

Успішне щасливе батьківство

• Дитина, дарована Господом Богом її батькові й матері як плід їхньої любові. Аби рости і розвиватися духовно, психологічно та фізично, вона має потребу в любові. Батьки та матері, любіть своїх дітей!
• Дитина потребує і батька, і матері. Церква у своєму соціальному вченні каже, що дитина має право на сім’ю, потребує і батька, і матері, щоби повноцінно інтегрально рости й розвиватися. У такій сім’ї є всі необхідні умови для належного її виховання.
• Є зранені сім’ї, коли хтось відсутній, тоді громада, спільнота намагається допомогти у вихованні дитини. Та повноцінно замінити присутність батька дитині не зможе ніхто.
• Батьки – життєво важливі перші вихователі дитини. Першим їх обов’язком є виховати дітей до любові, до відповідальності.
• Діти потребують бачити в поведінці тата і мами приклад для наслідування. Той приклад, який вони отримують під час свого виховання, вони нестимуть усе своє життя.
• Стати великою, мудрою людиною можна лише виховуючись у сім’ї мудрих батьків.
• Важливо вміти виховати дітей вільними людьми, відповідно до розуміння поняття свободи, які існують. Зокрема, у християнському розумінні, справжня свобода означає здатність людини вибирати добро.
• Дітей потрібно правильно мотивувати. Тоді зможемо підібрати ключик до їхнього серця, щоби навчити їх бути свідомими, мудрими, відповідальними.
• Те, що є важливим для батьків, стає важливим для дітей. Якщо дитина бачить, що її тато і мама щодня моляться зранку і ввечері, то вона буде наслідувати їх поведінку.
• Батько і мати повинні ввести дитину у світ невидимий, духовний. Бо зміст нашого земного життя полягає в належній підготовці до вічності.
• Так, як ви шануєте своїх батьків, так вас будуть шанувати ваші діти.
• Якщо діти будуть бачити, що мама говорить одне, а робить інше, то, будьте певні, вірогідність усього, чого ви  їх навчаєте, в їхніх очах буде захитана.

Про покарання

• Виховати дітей до любові за допомогою фізичного покарання неможливо. Бо не можна нікого змусити любити.
• Не є добре, з християнської точки зору, фізично карати дитину, бо це її ранить духовно й душевно. Важко тоді говорити про те, що вона може стати відповідальною, радше тоді вона зможе вміло уникати покарань.
• Одними покараннями і заборонами виховати вільну відповідальну дитину неможливо. З дітьми потрібно спілкуватися, присвячувати їм час.
• Якщо дитина стримується від зла через те, що боїться покарання від батьків, поводиться відповідно до моделі, яку їй накидають батьки, то за першої нагоди буде намагатися від неї звільнитися. Та чи досягнуть батьки успіху такою педагогікою?

Проблемні діти

• Подекуди діти є проблемами для батьків, бо обмежуть їхні приватні бажання. Така дитина стане проблемною.
• Проблемні діти є зраненими... Вони отримали травму внаслідок неправильного ставлення до них. Незалежно від темпераменту дитини, вона є особою гідною, яка розвивається. Якщо правильно підійти до виховання дитини і не вбачати в ній перешкоду чи проблему для себе, тоді вона не виросте проблемною.
• Батьки повинні навчитися правильно розуміти поведінку дітей, правильно усвідомлювати причину певних видів реакцій, які вони виявляють.
• Батько і мати повинні знати своїх дітей. Це означає бачити набагато глибше за те, що виринає перед очима.
• Проблемними часто є ті діти, які обділені материнською чи батьківською увагою та любов’ю. Вони протестують своєю поведінкою проти неправильного виховання. Вони не відчувають, що батько і мати їх люблять.
• Своєю проблемною поведінкою діти намагаються привернути до себе увагу. Кожна проблемна поведінка є запитаннями, які батьки і вихователі повинні перед собою ставити.
• Немає жодної дитини, яка була б проблемною сама в собі. А є поведінка дитини, яку повинні зрозуміти, правильно інтерпретувати і підібрати належну модель виховання, аби допомогти їй виростати вільною, відповідальною особистістю.

Статеве виховання дітей

• Інформувати про певні цінності у цій сфері повинні тільки найрідніші особи - тато і мати.
• Ніхто брудними руками не має права втручатися у внутрішній світ дитини.
• Дитинство - особливий священний період життя людини. Материнство та дитинство потрібно захищати.
• Коли в дітей крадуть дитинство: чи примусовою працею, чи примусовою участю у військових діях, чи розбещеністю (ранньою сексуалізацією дітей, накидання їм чогось, що їм неприродне і чуже в цьому віковому періоді життя), тоді нищиться  її право бути дитиною.
• Жодна програма статевого виховання не може усувати батьків.
• В УГКЦ свого часу розробили програму «Тіло – храм Святого Духа», в якій ми намагаємося допомогти батькам бути добрими вихователями дітей у статевій сфері.