40 кольорів, 51 тисяча хрестиків та одна вишита ікона
Це короткий опис лише однієї роботи із домашньої колекції полтавської майстрині Галини Олексіївни Клименко. Ця чорнява за кольором волосся та світла душею жінка почала займатися сакральною вишивкою після трагічної загибелі доньки та сина, — розповідає Ольга ТАРАНЕНКО.
“Після такої трагедії, коли один за одним пішли з життя мої син та донечка, а через 6 місяців ще й мама померла, то я вже й не думала, що сама на цім світі залишусь. Серце кричало від болю та ще й борги величезні мала. Поки намагалася врятувати життя рідним та їх лікувала, то стільки грошей напозичала. Виходу я тоді не бачила”, − розповідає Галина Клименко.
Вишивати її разом з братом ще маленькими навчила мати. Тоді 6-річну дівчинку запрошували на уроки праці до старшокласниць, аби демонструвати, яку красу можна творити за допомогою вправності рук, простої голки та кольорових ниток. За своє життя чого тільки народна майстриня у вільний час не вишивала: серветки, рушники, подушки, сорочки… А от про ікони навіть ніколи не думала та після втрати рідних на сторінках її “серцевого” альбому почали з’являтись нові образи. 
“Одного разу побачила ікону Божої Матері і серце запалало. З того все і почалось. Відверто сказати, робота над іконами заспокоїла мою душу і зцілила біль. Кожен вишитий хрестик – це моя молитва до Бога” – ось таким є бачення народної майстрині релігійного спрямування.
Коли я завітала до маленької оселі Галини Олексіївни, то мимоволі відчула щирий подив, захоплення та глибоку пошану перед тією працею, в якій нібито переплелись шепіт молитов, смуток і радість, буденна втома та душевне піднесення. За 2 роки майстриня вишила 29 ікон. Дивишся на них − і насправді відчуваєш ” подих” життя. 
На стінах милують око оздоблені візерунками, вишиті хрестиком в барвистих кольорах картини. Усі вони відображають різноманітні біблійні сюжети: Трійця, Хрещення Ісуса на річці Йордан, Христос-Добрий Пастир, серія робіт з ангелами-охоронцями, портрети свв. апостолів Петра та Павла, святого Миколи-Угодника та ін.
Особливе місце в колекції займають Богородичні ікони. Усі роботи “випромінюють“ якусь свою неповторну енергетику, яка за задумом авторки має пробудити найкраще в людських душах. Чудодійними свої ікони пані Галина не вважає, та все ж вірить, що вони мають духовну силу. 
„Вишиваю завжди з молитвою та любов'ю. Всю душу у них вкладаю і всі роботи посвячую в церкві. Тому, коли дарую якусь ікону, то в той дім мир і злагода приходять. От у подруги чоловік пив та гуляв, а подарувала — перестав. Це як отой оберіг”, − ділиться своїми сокровенними думками Галина Олексіївна.
Майстриня ще жодної своєї ікони не продала, бо вважає це великим гріхом. Хоча регулярно до неї приходять іноземці, які готові сплатити сотні, а коли й кілька тисяч доларів − аби ці обереги висіли на стінах їхніх домівок. 
„Мені всі кажуть, ти б «мільйонершою» була, якщо би продала свої ікони. А як я можу? Сказано ж: даром отримали – даром давайте. А якщо хто подивитися хоче, то хай приходить, двері мого дому завжди відкриті”, − говорить уміла вишивальниця.
На підтвердження сказаних слів у неї почав дзвонити телефон. Це була подруга вишивальниці, яка просила показати ікони своїм знайомим із Дніпропетровська. На вечір вже було домовлено про зустріч. І такі гості в цьому „домашньому храмі” регулярні. Приходять і ті, які хочуть навчитися „сакральної” вишивки.
Найголовніше, як каже майстриня, − це помолитись і почати вишивати з лівої сторони за годинниковою стрілкою, як рухається сонце .
„Бог Всесвіт створив ідеально, все як годинник працює. Тож і ми повинні підкорятися цим законам природи. Як сонце піднімається і сідає, так і треба вишивати”.
Якщо дотримуватись цього принципу, то й робота швидко спориться. Наприклад, 30-сантиметрову ікону пані Галина вишиває за 1,5 тижні. А якщо картина дуже сподобається ,то й за 3 дні може. Зараз майстриня „виношує” в серці образ ікони, яку вона хоче подарувати в Миколаївську церкву, що у Полтаві. Вірить, що коли вишивати ікони з молитвою та любов’ю, то вони обов'язково наблизять людей до Бога і принесуть мир у серця.
