Спостерігати за новинами церковних установ та єпархій читачеві має бути цікавим. Щоби уникнути скучних, нікому не потрібних повідомлень, треба знати, що викликає в аудиторії нудьгу.
1. Служіння Літургії. Безперечно, це є свята справа! Втім, для зовнішнього спостерігача є буденною працею священика і для аудиторії не має інформаційної цінності.
2. Хтось з кимось зустрівся. Сама по собі зустріч не є цікавим приводом, за винятком зустрічі в особливих обставинах (наприклад, у відкритому космосі), або з особливою особою (наприклад, з Брюсом Лі).
3. Хтось щось поблагословив. Винятком може бути благословення на будівництво храму (але і тут краще новину подавати храмоцентрично, а не особоцентрично), або благословення, знову ж таки, Брюса Лі.
4. День народження якогось достойника. Винятком може бути 100-ліття священика/владики, або річниця пам'яті історичної постаті.
5. Відвідання єпископом храму/міста/установи. Людям нецікаво читати, де знаходиться голова єпархії згідно Ґюґл Мепс. В таких випадках інформаційним приводом написати має бути щось важливіше за факт відвідання - що особливого при цьому сказав, кого зустрів, що зробив.
Це дуже коротко про абетку взаємодії у церковному інформаційному просторі. Для більше детального вивчення церковних комунікацій читайте книгу "Церква і медіа. 7 кроків до порозуміння", або відвідуйте тематичні семінари фахівців. Фейсбук має приносити набагато більше користі, ніж просто створювати ефект присутності.