5 релігійних фактів про 1 січня, яких ви могли не знати

Марж Фенелон

Якщо ви добре знаєте свою католицьку віру, то безсумнівно згадаєте, що цього дня Вселенська Церква відзначає урочистість Пресвятої Богородиці Марії. А які ще значення несе з собою день 1 січня?

1.Обов’язкова урочистість

У день 1 січня Церква вшановує Пресвяту Богородицю. В цей день обов’язково потрібно бути на Святій Месі.

Урочистість — це один із варіантів ушанування святкових днів та споминів. Три типи літургійних служінь ушановують святих або різні риси Господа Ісуса й Діви Марії. Урочистість становить найвищий ступінь літургійного служіння, що призначений виключно для найважливіших таємниць нашої віри.

До найважливіших урочистостей належать: Великдень, Зіслання Святого Духа, Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці, головні титули Господа Ісуса (наприклад, Вознесіння чи Пресвятого Тіла і Крові Христа) та найважливіших святих (урочистість Народження Йоана Хрестителя чи урочистість свв.Петра і Павла).

Меси на урочистість містять усі ті головні складові, що й недільні Меси, включно зі «Слава во вишніх», трьома читаннями та Символом віри.

Натомість не всі урочистості — обов’язкові для участі в них; переважно це залежить від установлень місцевого єпископату. В Україні 1 січня — обов’язкова урочистість.

2.Октава Різдва

Урочистість Пресвятої Богородиці Марії відзначається в останній день Різдвяної октави.

Назва «октава» стосується давньої церковної практики святкувати Різдво Христове цілих вісім днів. Ця традиція сягає коренями ще Старого Завіту, коли Вибраний народ свої свята відзначав по вісім день, як то, до прикладу, Свято кучок або Хануку. Пізніше римський імператор Константин додав до цієї традиції свята освячення базилік.

У минулому багато свят святкувалося у формі октав. Однак після Другого Ватиканського Собору тільки Великдень і Різдво зберегли свої октави, причому тільки октава Великодня має ранг урочистості, а октава Різдва — літургійний ранг свята.

Причиною того, що юдеї в давнину святкували по вісім днів свої великі свята, було життя, сповнене тривог і небезпек, а також тиск і поділи, що виникали з поганських традицій, які проникали у щоденність сімей. Християнська Церква вирішила прийняти восьмиденні святкування, щоб сім’ї могли повніше пережити значущість цих літургійних відзначень.

З огляду на величезне значення, яке має народження Спасителя в людському тілі, не дивує факт, що Церква дає нам цілих вісім днів для споглядання цієї таємниці. Згідно з традицією, період Різдвяних свят закінчується святом Хрещення Господнього, яке цьогоріч припадає на 12 січня. А за народною традицією, колядки ми ще співаємо до Стрітення — 2 лютого.

3.Найвищий титул Марії

Богородиця — Теотокос грецькою мовою — це найвищий титул Марії. Церква визнала на Нею цей титул на Ефеському Соборі 431 року. Цей Собор сформулював учення, що людська і божественна природа у Христі Спасителі — нероздільні, тому Марія заслуговує на титул Матері Бога (а не тільки Матері Христа).

Марія принесла у світ Ісуса й тому Вона насправді Бого-родиця, оскільки народила Другу Особу Пресвятої і Нероздільної Трійці.

4.Найстарше свято

Урочистість Пресвятої Богородиці Марії — це найстарше марійне свято, яке відзначає Вселенська Церква.

5.Мати всіх людей на світі

Марія — не тільки матір Бога, але також — і цілком реально — наша матір. Кажучи своє «так» на благовіщення ангела, Вона погодилася стати матір’ю Ісуса. Тим самим Вона також погодилася бути нашою духовною матір’ю.

Катехізис Католицької Церкви вчить, що Марія — наша мати в порядку благодаті. Її завдання щодо Церкви та щодо цілого людства — ще далекосяжніше. Особливим чином, завдяки своїй вірі, послуху, надії та гарячому милосердю Вона співпрацює у ділі Спасителя: у ділі віднови надприродного життя наших душ. Саме тому Марія — наша мати в порядку благодаті.

Це материнство Марії в порядку благодаті триває безперервно від моменту Її довірливої згоди, вираженої під час Благовіщення та героїчно підтриманої під хрестом, аж до вічного спасіння всіх вибраних. Взята на Небо, Вона не полишила свого завдання: Її багатовимірне заступництво неустанно наближає нам дари вічного спасіння. Тому до Пресвятої Діви християни звертаються такими титулами: Заступниця, Помічниця, Сподвижниця, Посередниця (див. ККЦ 968, 969).