Адміністратор Української Греко-Католицької Церкви владика Ігор (Возьняк) закликав під час цьогорічного Великого посту «молитися за навернення усіх тих, хто з різних причин опинився поза спасительною духовною огорожею Церкви».
«Наша радість не є ще повною, оскільки сьогодні і в нашому народі Церква Христова терпить і страждає. Болем відгукується те, що з'явилися в Україні новітні сектанти – догналівці, які заради своїх амбіцій та інтересів докладають усіх зусиль, щоби спаплюжити святий спомин про Папу Івана Павла II. Вони безсоромно обливають брудом своїх хворобливих вигадок світлий образ того, хто зробив так багато добра для Вселенської Церкви загалом і нашої Церкви зокрема, чий лик та чия позиція стали близькими для багатьох українців, і не лише для католиків», – пише владика Ігор.
На переконання Адміністратора УГКЦ, ця ворожа до всього католицького та українського секта, яка гуртується довкола Антоніна (Іллі) Догнала, такими діями розкриває своє правдиве обличчя, показуючи, що їм не йдеться про користь українського народу, ні про добро Церкви Христової.
«Саме Іван Павло II, – пише владика Ігор, – доклав усіх зусиль, щоби уряд СРСР дав свободу нашій Українській Греко-Католицькій Церкві. З особливою любов'ю і пошаною Папа ставився до нашої мученицької Церкви, і свідченням того було величне торжество беатифікації українських новомучеників під час його пастирського візиту до нашої Батьківщини. Його любов до нашої Церкви була настільки великою, що він, як Верховний Архиєрей Церкви Христової, не побоявся заявити наприкінці 80-х років XX століття, що вірність українських греко-католиків йому зобов'язує його залишитися вірним українцям греко-католикам».
Згадуючи про візит Папи Івана Павла ІІ в Україну у червні 2001 року, Адміністратор УГКЦ зазначає, «цей святець наших днів, в якому ожило Євангеліє, не лише своїм словом, а й ділом дав свічення віри».
Як повідомили в департаменті формації УГКЦ, згідно із розпорядженням Адміністратора Української Греко-Католицької Церкви, це Звернення буде прочитано в усіх храмах УГКЦ 13 або 20 березня 2011 року.
Довідка:
20 лютого 2011 року Група Догнала (т.з. Українська правовірна греко-католицька церква) зернулася з офіційним листом до Ватикану з вимогою не дозволити беатифікацію Івана Павла II. Це згромадження піддало різкій критиці те, що Іван Павло II 1986 року ініціював в Асизі міжрелігійну зустріч молитви за мир. За переконанням членів групи Догнала, таким жестом колишній Папа Іван Павло II проявив «пошану до поганських релігій, тобто пошану до демонів». Разом з тим, група Догнала закликала Папу Бенедикта «вчинити прилюдне покаяння за апостатичний жест Івана Павла ІІ, який приніс страшні наслідки для Церкви».
Група Догнала, яка називає себе Українською правовірною греко-католицькою церквою (УПГКЦ) — незареєстрована офіційно релігійна організація. УПГКЦ виділилась з Української Греко-Католицької Церкви у 2008 -2009 роках. Державний комітет України у справах національностей і релігій відмовляє у реєстрації назви «Українська Правовірна Греко-Католицька Церква», обґрунтовуючи це «повагою до традицій та внутрішніх настанов релігійних організацій» з посиланням на Кодекс Канонів Східних Церков (ККСЦ), у якому назву «Католицька» можна використовувати лише за погодженням з офіційною церковною владою. У церковних колах УГКЦ ця нова релігійна організація відома як Група Догнала або за місцем їх проживання – «підгорецькі отці».
Офіційно главою цієї структури є Михайло Осідач (громадянин України). Лідерами групи є колишні ченці Василіанського чину св. Йосафата (ЧСВВ) Антонін Ілля Догнал, Ричард Методій Шпіржік (громадяни Чехії), Самуїл Роберт Обергаусер (громадянин Словаччини) і Василь Маркіян Гітюк (Україна). Вони звинуватили керівництво УГКЦ в єресі і проголосили про створення "правовірної" церковної структури. Вищеназвані особи стверджують, що 3 березня 2008 року були таємно висвячені на єпископів.
УГКЦ активно протистоїть утворенню УПГКЦ та не визнає канонічності цих єпископських свячень. Василіанським Чином св. Йосафата (ЧСВВ) та за згодою Апостольського Престолу Антонін Ілля Догнал, Ричард Методій Шпіржік,Самуїл Роберт Обергаусер та Василь Маркіян Гітюк виключені з ордену Василіан, а згодом були виключені і зі спільноти вірних Католицької Церкви, хоча вони вважають свої обіти перед Богом непорушними і далі вважають себе ченцями чину святого Василія Великого.