Апеляційний суд визнав, що наявність релігійних переконань не може бути підставою для неподання декларації
Про це інформує офіційний сайт НАЗК.
У 2020 році суддя Олександра Брагіна подала до НАЗК паперову декларацію за 2019 рік. На переконання судді, вона не могла подати декларацію в електронному реєстрі, як доброчесні декларанти, «через релігійні переконання». Начебто через релігію суддя не могла отримати електронний цифровий підпис.
Тоді НАЗК відмовилося прийняти таку декларацію, адже Закон України «Про запобігання корупції» прямо передбачає єдиний для всіх формат подання декларації — в електронній формі через офіційний сайт Реєстру декларацій НАЗК.
Після відмови суддя подала позов до НАЗК в Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК). У позові вона вимагала прийняти декларації за 2019 та 2020 роки в паперовому вигляді. Тоді ОАСК вирішив безпідставно задовольнити цей позов.
НАЗК одразу ж оскаржило таке рішення в апеляційному суді.
Так, Шостий апеляційний адміністративний суд підтримав позицію НАЗК, щодо того, що наявність релігійних переконань не може бути підставою для неподання декларації через Реєстр декларацій.
Крім того, суд зазначив, що саме електронне декларування є одним із ключових антикорупційних інструментів, який допомагає запобігати корупційним злочинам та відповідає національним інтересам України.
Через те, що суддя не подала декларацію через єдиний Реєстр декларацій, громадськість не могла ознайомитись із її деклараціями за 2019 та 2020 роки. А це суперечить вимогам Закону України «Про запобігання корупції». Це стосується й можливостей Реєстру. Сучасні технології дозволяють НАЗК автоматизовано та швидко перевірити всю зазначену в декларації інформацію з усіх доступних баз даних.
НАЗК уже передало відповідні матеріали до Національного антикорупційного бюро України, для подальшого розслідування факту неподання суддею декларації.
