Без бажання сподобатись Любомир (Гузар) завоював любов всієї України, - церковні діячі і релігієзнавці про Блаженнішого

Михайло Паночко, Григорій Комендант та Віктор Єленський про Патріарха Любомира (Гузара)

Старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко

Кардинал Любомир (Гузар) пішов з життя. Це була визначна особистість, відома на всю Україну. Ми з ним разом багато співпрацювали, мали однодумність з багатьох питань. Він був дійсним патріотом своєї Держави. Кардинал Любомир переживав за долю країни. Він шукав шляхи виходу з перманентної 25-річної кризи, у якій перебуває наше суспільство. Він був особистістю не тільки церковного, але й загальнонаціонального масштабу. А такі люди завжди хочуть зробити щось добре для своєї країни.

Президент Українського Біблійного Товариства Григорій Комедант

Владика Любомир – це Людина з великої літери. Він мав унікальну здібність бачити та розуміти потреби людей могла. Був щирий і відкритий до всіх. Це високо інтелігента і дуже освічена особистість. Навіть, якщо десь були якісь негаразди, він ніколи не подавав вигляду та не ображався, бо мав велике серце. Кардинал Гузар дуже любив слово Боже, вваживши його найголовнішим скарбом. До останнього свого дня, попри певні проблеми із зором, він був спраглий Писання.

Релігієзнавець Віктор Єленський

Владика Любомир (Гузар) був визначною людиною, і очевидно, що оцінити його як церковного діяча вкрай важко. Це завдання для істориків Церкви. Зараз для нас важливі неформальні спогади людей, що його оточували, мали з ним особисті бесіди.

Я пам’ятаю, як на початках його не сприймала львівська інтелігенція. А він без усілякого напруження, без бажання сподобатись завоював любов не тільки галичан, але й всієї України.

Це була людина глибокої внутрішньої культури і особистої гідності. В нього були відсутні деякі риси, що іноді притаманні архиєрею. Непомильність, гордість, показна значущість – це все не про нього. Його простота була не вдаваною, а дуже справжньою. Він вмів сумніватися, що не часто зустрічається у церковних діячів. Вмів та любив слухати, для нього були важливі люди. Йому було цікаво не сказати, а почути.

Можна сміливо стверджувати, що його громадянська позиція була не показною, а дуже природною, внутрішньо йому притаманною. Він дуже сильно переживав за нашу країну, його непокоїв політичний розвиток країни, її зовнішній вектор. Кардинал Гузар не часто говорив на ці теми, але вони для нього були важливими. Він цікавився як гідністю окремої людини, так і долею всього Європейського континенту. В політичних питаннях він був дуже глибоким та широко мислячим.

Я згадую, як любив з ним говорити на різні релігійні теми. І одного разу задав питання, з яким стикався кожний християнин: «Що буде з тими, хто не прийняв Христа?». На що Блаженніший мені відповів, що в Бога свій план на кожного з нас і не треба намагатися влізти в Його чоботи. «Я впевнений, що у Всевишнього для кожного є план спасіння» – з любов’ю у серці казав владика Любомир.