Created with Sketch.

Бібліотека УКУ відкрила особовий архів Миколи Чубатого

22.03.2025, 13:25

У Бібліотеці Українського католицького університету опрацювали та впорядкували особовий архів історика української Церкви і права, публіциста, засновника Американського відділу Наукового товариства ім. Т. Шевченка Миколи Чубатого. 19 березня під час симпозіуму, присвяченому науковцю, його напрацювання офіційно відкрили для вивчення у Фонді стародруків та спеціальних колекцій Бібліотеки УКУ.

Джерело: УКУ

Володимир Мороз, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ, під час заходу розповів про походження, освіту та діяльність Миколи Чубатого у доеміграційний період. Він зазначив, що Микола Чубатий прожив 85 років, з яких понад 50 – на рідних землях, майже 36 – у діаспорі. Однак його сприймають через діаспорну діяльність. Адже він – засновник і перший голова Американського відділу НТШ.

Володимир Мороз

 

Андрій Фелонюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України розповів про діяльність Миколи Чубатого у Науковому товаристві імені Шевченка.

Провідний бібліотекар УКУ Юрій Степовий представив особовий архів науковця, який кілька років тому передали Бібліотеці УКУ. Протягом останніх пів року бібліотекар вивчав та систематизував понад 8 тис. сторінок, які залишились від Миколи Чубатого. Це особисті документи, щоденники, фінансова документація, судові справи, вирізки з газет.

«Вважаю, що архівіст – це справжній біограф людини. Він має можливість подивитися документи, особисті листи і створити власне враження, часом відмінне від офіційної біографії. Опрацювання архівів – надзвичайно марудна робота. І здається, що ти просто постійно перекладаєш документи з одного стосу на інший, їх номеруєш. Але я б порівняв це із роботою золотошукача, який у піску знаходить дорогоцінний метал», – зазначив Юрій Степовий.

Симпозіум, присвячений Миколі Чубатому

 

Увесь архів він поділив на 860 справ, у кожній з яких зібрав певні документи, що стосуються життя Миколи Чубатого: автобіографії, особистих документів, судових справ, газетних вирізок.

«Особовий архів Чубатого дозволяє вивчати як його життя, так і діяльність української діаспори в Америці і Європі, покращити розуміння генези НТШ та Українського конгресового комітету Америки, широко досліджує життя української Церкви в США і може бути цінним джерелом досліджень самої пори. Це матеріали для початку роботи над хорошою кандидатською», – наголосив Юрій Степовий.

Анатолій Бабинський, науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ розповів про листування Миколи Чубатого і Патріарха Йосифа Сліпого. Попри те, що вони були друзями, у кореспонденції здебільшого йшлося про справи: патріархальний рух, історію християнства в Україні. Патріарх Йосиф Сліпий спонукав Чубатого повернутися у наукову роботу, переїхати до Риму, однак останній відмовлявся.

Анатолій Бабинський

 

Довідка

Микола Дмитрович Чубатий (11 грудня 1889, Тернопіль – 10 липня 1975, Петерсон, США) – український вчений, історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ (з 1928 – засновник і перший голова Американського відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч.

Народився 11 грудня 1889 року в місті Тернополі (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Україна).

У 1909 році закінчив Тернопільську українську гімназію (VIII клас), потім Львівську духовну семінарію (1913). Студіював (1909-1918) теологію, історію і право у Львівському (1913-1914, закінчив у 1917) та Віденському (1914-1916) університетах, учень Михайла Грушевського та Освальда Бальцера. У 1917 році отримав ступінь доктора філософії.

Брав активну участь у відновленні державності в Західній Україні як розвідник і кур’єр Центрального військового комітету, що готував Листопадовий чин. Був активним учасником зайняття українськими силами Львова вночі 1 листопада 1918 року та роззброєння відділку жандармерії в Миклашові під Львовом. Став першим асистентом державного секретаря освіти Агенора Артимовича в уряді ЗУНР. У січні 1919 року прем’єр Сидір Голубович включив його, як знавця історії українського права, до складу делегації до Києва для проведення Злуки ЗУНР і УНР.

Перебував на посаді доцента Державного українського університету (нині – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) у 1919 році. Після повернення до Львова – помічник головного редактора журналу «Нова Рада», засновник і редактор тижневика «Правда». Професор Львівського (таємного) українського університету (1920–1923), Греко-католицької богословської семінарії, згодом академії (1927–1938), УВУ та УКУ (з 1963). З 1926 року – член Українського богословського товариства.

У 1939 році, напередодні ІІ Світової війни, як голова Українського академічного товариства "Обнова" виїхав на конгрес "Pax Romana", виїхав до США, де і залишився жити та працювати. Засновник і перший голова американського відділу Наукового Товариства імені Шевченка. Співзасновник Українського конгресового комітету Америки і довголітній редактор його друкованого органу «The Ukrainan Charterly» (1944–1957).

Публікував статті в галицьких газетах («Нова Рада», «Правда», «Діло», «Дзвони», «Мета») і американських («Свобода» – постійний співробітник у 1942–1954, «Америка» й ін.). М. Чубатий був співзасновником Українського конгресового комітету Америки і довголітнім редактором його органу «The Ukrainian Quarterly» (1944–1957). Як католицький діяч Чубатий був головою секції «Pro Oriente», брав участь у конгресах «Pax Romana»; був співзасновником товариства «Обнова». У 1960-1970 рр. був діячем руху за патріархат Української католицької церкви.

Своїми публікаціями Чубатий спричинився до поширення знання про Україну в англосаксонському світі.

Читайте також
Культура 85 років тому більшовики розстріляли о. Андрія Бандеру, батька провідника ОУН
22 березня, 13:10
Культура Археологи розкопали одну з найдавніших християнських церков на півночі Італії
22 березня, 12:06
Культура Старший на пів століття: отримано нові дані про заснування Погінського монастиря на Франківщині
22 березня, 09:47
Культура Археологи знайшли рештки дзвіниці скельного монастиря на Хмельниччині
22 березня, 09:47