„Біблія повинна відображати ідею Христа, а ідея Христа для всіх однакова”
Інтерв’ю з єпископом Церкви Християн Віри Євангельської України Василем БОЄЧКОМ
Вже в кінці квітня цього року побачить світ «Біблія з коментарями для повного життя» за редакцією єпископа Василя Боєчка. Праця над укладенням цієї книги тривала повних 15 років. Єпископ Боєчко розповідає, що почав працю над виданням американського місіонера Дональда Степса, який і є автором усіх коментарів до нового видання Біблії. Водночас, за сприянням Церкви ХВЄ в Україні, готується до друку Симфонія (біблійний словник). Укладачі сподіваються, що Біблія, яка друкується в Мінську, та Симфонія вийдуть у світ одночасно. Детальніше про це розпитували Єпископа Василя.
– Єпископе Василю, яке основне джерело ви використовували при укладенні нового видання Біблії з коментарями?
– У цій Біблії фундаментальним текстом є переклад Пантелеймона Куліша, тому що серед усіх перекладів, на мою думку, він є найбільш досконалим, хоч має і деякі суттєві недоліки – збереження слов’янізмів, грецизмів, а навіть таких слів, які в сучасній українській мові відсутні. Але оскільки Пантелеймон Куліш та його співробітники Іван Нечуй-Левицький і доктор Іван Пулюй перекладали із старослов’янської, то цей переклад є найбільш вдалим та найбільш оригінальним.
Підготовляючи нову Біблію, я використовував усі існуючі українські переклади, щоби співставляти і вибирати найкраще. Статті і коментарі ми перекладали з англійської книги „Біблія є повна життя”, то при цьому базовим був англійський переклад короля Якова. Отже, ця Біблія має дві основні опори – Біблію Куліша та Біблію короля Якова. Але в процесі праці я звертався й до німецьких, чеських, польських видань і, звичайно, грецького. Хоч я грецькою не володію, але ми запрошували до праці спеціалістів. Деякі дуже проблематичні місця ми перевіряли за староєврейською.
– Чиї коментарі і статті доповнюють це видання?
– У цій книзі подані статті і коментарі Дональда Стемпса, відомого американського теолога. Мені, як редактору, було надано право їх коректувати. Я вніс близько двадцяти змістових поправок. Але статті — це його доробок. 45 – доповнюють Новий Завіт і 105 додано до Старого Завіту. Так сталося, що в листопаді 1991 року, коли у США Всесвітнє об’єднання християнських друкарень мені доручило працювати над цією Біблією, того ж місяця помер теолог Стемпс. Я так і не зміг з ним побачитись.
– Чи поміщенні в новому виданні Біблії второканонічні книги?
– З огляду на те, що второканонічні книги містять багато речей сумнівних, тому аби люди не надто захоплювались і переймались сумнівними історіями, то ми не представили їх у Біблії. Хоч деякі речі є правдивими, наприклад, книги Маковейські є достовірні.
– Коли Біблія вийде друком?
– До кінця березня повинна вийти з друку, а на 27 квітня запланована офіційна презентація в Києві, на другий день – в Острозькій Академії. Там мої праці оцінили як доктора теології, зрештою, це один із найстаріших науково-навчальних теологічних закладів України.
– Єпископе Василю, Ви читаєте біблійний курс на Магістерській програмі екуменічних студій, яку провадить Український католицький університет разом з Львівським національним університетом ім. І.Франка. Отож, яким чином Ви бачите модель екуменізму на сьогодні в Україні?
– Кожна Церква належить до Тіла Христового, кожна Церква є частинкою Вселенської Церкви. В принципі це правильно, тому що Христос одну Церкву заснував і до однієї прийде. Але сьогодні за цим може критись те, що деякі християнські спільноти відійшли від основ Євангелія, і їх замінили своїми доктринами, то зрозуміло, що тут слід ставити питання, чи така Церква може називатися членом Тіла Христового? Хоч ніхто сьогодні не ставить такі акценти.
Я пропоную два фактори:
— кожна Церква повинна представити свою догматику, своє віровчення у світлі Слова Божого. Адже це дві основи Христової Церкви – вірність Слову і вірність Духу;
— другим дуже важливим елементом є те, аби Церкви покаялись одна перед одною за ті гріхи, що роз’єднують Церкву століттями. Приклад цього показав покійний Папа Іван Павло ІІ, який мав високу мужність перед цілим світом сказати правду про те, що Церква не завжди була правдивою щодо євреїв та ідеології фашизму. Я схиляюся перед такими людьми, які мають мужність визнати свої помилки.
– А яка роль Біблії у контексті екуменізму?
– Біблія є книгою, на яку ніхто зазіхати не може, аби внести свої конфесійні мотиви, але, як бачимо, є й такі гріхи. Видана спеціальна Біблія свідків Єгови, яка наскрізь акцентує їхню доктринальність. Біблія за редакцією Івана Хоменка (Ватиканське видання) вважається базовою україномовною для Католицької Церкви і там допущені деякі тенденційні аспекти, з яких можна зрозуміти, що захищається саме Католицька Церква. Сам Іван Хоменко, коли побачив ватиканську редакцію, був дуже обурений, тому що редактори постарались внести там свої корективи.
Біблія не може і не має права бути конфесійною. Тому у нас в Україні існує Українське Біблійне Товариство, яке об’єднує 10 християнських конфесій, і яке узгоджує тексти Біблії на спеціальних Богословських комісіях. Біблія повинна відображати ідею Христа, а ідея Христа для всіх одна.
– Ви також очолюєте Християнську місію „Відродження і Милосердя”...
– Так. Метою нашої діяльності є розповсюджувати ідеї Христа. Ми охоплюємо друк і гуманітарні сфери, намагаємось усіма можливими нам способами захищати знедолених, особливо дітей сиріт та дітей вулиці. Тепер підготовляємо у Винниках, на базі колишнього військового містечка, великий Християнський Дім Милосердя, власне, для дітей сиріт та дітей з бідних сімей.
Довідка РІСУ: Василь Боєчко – єпископ Церкви Християн Віри Євангельських в Україні, член Головного комітету ХВЄ в Києві, доктор теології у Латинському університеті в Каліфорнії та доктор релігієзнавства в Національному університеті Острозька академія. Єпископ Боєчко також викладає на Магістерській програмі екуменічних наук, уже 15 років веде авторську телепередачу «Вічне джерело» на Львівському обласному телебаченні. Василь Михайлович очолює християнську благодійну місію «Відродження та милосердя». Він є автором 8 книг, серед яких: „Дари Духа Святого” (про християнську пневматологію), „Есхатологія церкви”, „Правда про харизму”, „Шлюб з небес”, „Традиції в світлі Слова Божого”.
Розмовляли Лідія ГУБИЧ і Тетяна ЛУЦИК,
Львів, 21 березня 2007 року
