У Львові представили україномовне видання “Есеїв” митця-мислителя Юрія Новосільського
Про це розповіли в Іконописній школі “Радруж” УКУ, яка у співпраці з філософсько-богословським факультетом УКУ, кафедрою сакрального мистецтва ЛНАМ, Польським інститутом в Києві та видавництвом “Свічадо” підготувала і презентувала це видання.
Юрій Новосільський – це польсько-український художник, іконописець, мислитель-богослов. Батько його був українцем-лемком, греко-католиком, а мати — полькою з австрійським корінням, римо-католичкою. Освіту він здобув у Краківській академії мистецтв, де згодом викладав. Брав активну участь у культурно-мистецькому й інтелектуальному житті післявоєнної Європи, залишив по собі численні розписи храмів, ікони та твори світського мистецтва у Польщі, Франції та інших країнах.
“Есеї” Юрія Новосільського — це невеликі статті-роздуми чи просто спонтанні нотатки про ікону, сакральне мистецтво, світ, добро і зло, про людину і Бога… У них автор розкривається як глибокий митець і мислитель, а ще – безмежно щира людина, що намагається осмислити свою віру і відверто ділиться з іншими своїми прозріннями чи сумнівами.
“Я б дуже радив читати Юрія Новосільського тим людям, які зайшли в глухий кут із якимись власними проблемами, які не розуміють чому є так як є, які хочуть залишитися в межах традиційної церковності, але які хочуть для себе зрозуміти ось ці болісні і тяжкі моменти”, — порадив Андрій Шкраб'юк, який переклав твори митця українською мовою.
За його словами, Юрій Новосільський більше 10 років відчував духовну спустошеність. Вихід із цієї кризи він знайшов у творчості. Захопившись абстрактним живописом, митець несподівано для себе переосмислив значення ікони, яку він полюбив завдяки колекції у Національному музеї ім. Андрея Шептицького, побачивши в ній як високе мистецтво, так і джерело глибокої духовності. Паралельно з цим, Новосільський здійснив тривалий шлях переосмислення своєї віри, поступово відновлюючи зв'язок з церквою та перебудовуючи власне розуміння християнства.
Також А. Шкраб’юк наголосив, що автор “Есеїв” був людиною глибокої віри, яка пройшла через випробування богозалишеності. Однак, ця криза не зруйнувала його віру, а навпаки, спонукала до глибшого осмислення християнських догматів. Свої духовні пошуки Новосільський відобразив у есеях, де традиційні релігійні ідеї поєднуються з оригінальними філософськими роздумами.
“В наш час, коли ми маємо кризу розбиття суспільства на табори, наша українська ситуація спонукає нас, щоб ми читали такі тексти, щоб ми стикались з такими дуже переплавленими думками”, — вважає перекладач “Есеїв” і додає: “Це була людина неймовірної ерудиції та цікавої долі. Я вважаю, що це велика радість, що він нарешті більше заіснував в українському культурно-богословському контексті”.
Доктор богослів’я Тарас Тимо високо оцінив богословську цінність книги. За його словами, ці тексти виходять за межі традиційних богословських дискусій і пропонують свіжий погляд на вічні питання, а відтак є важливим внеском у розвиток українського богослов'я.
“Есеї” Юрія Новосільського — це книга, яка потребує тривалого та ретельного вивчення, наголошує Тарас Тимо. За його словами, цей текст містить безліч глибоких ідей, які можуть стати основою для подальших досліджень. Він порівняв ці ідеї з гірчичним насінням, здатним вирости у великі дерева, та вважає, що деякі тези, викладені в книзі, можуть спричинити значні зрушення у сучасному богослов'ї.
“Якщо поглянути на зміст, там є різні есеї, але останній з них називається “Не знаю”. Якщо перший есей книги “Про абстракцію” та наступні — це, можна сказати, фундаментальні статті, то останній — це така літанія визнання свого безсилля, короткими фразами автор пише “не знаю того”, “не знаю чому так”, “не знаю що буде”... Це дуже упокорююче і протверезююче, що людина, яка стільки зробила, стільки знала, яка так глибоко копала, завершує пізнє, а може і останнє своє есе так символічно, як це колись зробив хіба Сократ та деякі християнські автори аскетичної літератури”, — підсумував свою розповідь Тарас Тимо, богословський редактор книжки.
Окрасою зустрічі був оригінальний твір Маестро. У Львівській національній академії мистецтв зберігається єдина у Львові ікона Юрія Новосільського, яку привезли з Академії на презентацію. Короткою інформацією про твір поділилася Роксолана Косів, доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної академії мистецтв. Коли у 2008 році Юрію Новосільському було присвоєно звання доктор Honoris causa і це було з нагоди його 85-ліття, він передав до ЛНАМ два твори. “Самого митця, на жаль тоді не було у Львові, так як в цей час він вже хворів. І його представляв пан Андрій Стармах , який був опікуном Юрія Новосільського та Фонду Новосільських. І тоді наша Академія Мистецтв отримала від художника дві його роботи. Одна з них це Богородиця з Ісусом (її часто називають “Біла мадонна”), на звороті якої є дата 1957”, — зазначила Роксоляна Косів.
Також онлайн до зустрічі доєдналися пані Христина Черні — польська мистецтвознавець і критик мистецтва, доктор гуманітарних наук. Вона є біографом Юрія Новосільського, авторкою численних публікацій про творчість художника та мислителя, зокрема 6-томного каталогу його сакрального мистецтва. Пані Христина висловила захоплення з приводу перекладу творів Юрія Новосільського на українську мову. А також підкреслила, що це знакова подія для української культури, бо дозволить ширшому колу читачів ознайомитися з глибокими філософськими роздумами митця. Мистецтвознавиця також додала, що має надію, що твори Новосільського будуть перекладені й на інші європейські мови, адже їхня глибина та оригінальність заслуговують на міжнародне визнання.
Презентація книги "Есеї" Юрія Новосільського стала справжнім відкриттям для всіх, хто цікавиться українською культурою та богослов’ям. Після офіційної частини відбулася жвава дискусія, під час якої присутні мали змогу поставити запитання автору перекладу та іншим учасникам заходу.
На YouTube каналі Іконописної школи УКУ можна побачити повний відеозапис події.
Там же можна переглянути лекції Андрія Шкраб’юка та Віталія Михальчука про богослов'я Новосільського. А також 8 лекцій монографічного курсу Христини Черні “Феномен Юрія Новосільського”.
