Жителі Білої Церкви не пригадують конфліктів на релігійному ґрунті між християнами й мусульманами. Так було, поки певній групі міських політиків не спала на думку ідея поспекулювати на модній нині темі «впливу ісламу на світову політику» і додати їй місцевого колориту.
Громаду мусульман Білої Церкви зареєстровано 19 років тому. До сьогодні місцеві мусульмани, на відміну від представників інших релігій, були змушені тулитися в орендованому приміщенні. Уперше із проханням дозволити будівництво мечеті громада звернулося до міської влади в 2006 році, під ним підписалося кілька сотень віруючих. Процес виділення земельної ділянки під будівництво триває з 2009 року. Погоджено ескізний проект мечеті на 250 богомольців. Він передбачає спорудження при мечеті медресе й невеликого готелю, а також службових приміщень. Процедура має закінчитися нинішньої осені, коли остаточне рішення повинна прийняти сесія міськради.
Як бачимо, питання будівництва мечеті обговорювалося в місті не один рік. Та й саме бажання мусульманської громади – абсолютно законне й правове - обзавестися релігійною спорудою жодних нарікань із боку жителів міста не викликало. Жителі Білої Церкви не пригадують конфліктів на релігійному ґрунті між християнами й мусульманами. Так було, поки певній групі міських політиків не спала на думку ідея поспекулювати на модній нині темі «впливу ісламу на світову політику» і додати їй місцевого колориту.
Геббельс би плакав: «Білоцерківські «Роксолани» будуть народжувати яничарів»
Інформаційна кампанія, зазначимо, розвивалася за всіма законами піар-жанру. Спочатку з'явилися «звернення незадоволених громадян». Потім, під виглядом захисту народних інтересів, група депутатів з місцевого осередку Народної партії винесла питання про громадські слухання із приводу доцільності будівництва мечеті на сесію міської ради. Центральною фігурою боротьби з мечеттю стає депутат Людмила Дригало (більше відома обивателеві за однойменною торговельною маркою продуктів харчування).
Безумовно, до думки громадськості в подібних випадках дослухатися необхідно, і сам формат подібних слухань - прояв громадянської активності. Однак лише в тому разі, коли подібні заходи насправді є думкою місцевої громади, і гарантують реальне волевиявлення жителів Білої Церкви. А саме це викликає великі сумніви. Далі тільки факти.
Для проведення слухань створюється координаційний комітет, у який не запрошується жоден представник мусульманської громади. Цей орган очолює Галина Бойко – дружина священика місцевого храму, будівництво якого фінансує… правильно - Людмила Дригало. До роботи комітету, що, наприклад, має вивчити «вплив будівництва мечеті на культурне й духовне середовище міста» не залучається жодного визнаного в науковому середовищі фахівця-ісламознавця або, скажімо, соціолога. Та й у публічних коментарях представники «консультативного комітету» особливо не приховують - думка іншої сторони їх цікавить в останню чергу, а громадські слухання потрібні тільки для того, щоб зібрати аргументи проти мечеті.
На початку травня борці з мечеттю починають масштабну пропагандистську кампанію. У місцевих ЗМІ з'являються численні рекламні блоки, у яких Людмила Дригало закликає жителів виступити проти будівництва мечеті. На вулицях Білої Церкви масово роздають буклети з описами «звірств мусульман» по всьому світу.
Діючи в найкращих традиціях жанру, ініціатори процесу підключають «експертне середовище». Роль ідеолога антиісламського руху в місті взяв на себе викладач низки ВНЗ Київщини Володимир Перерва. У своїх статтях для місцевих газет він з ентузіазмом живописав наслідки масової «ісламізації» Білої Церкви (це, зазначимо, після будівництва мечеті на кілька сотень парафіян).
Деякі цитати з подібних історичних екскурсів складно назвати навіть ісламофобією, скоріше йдеться про расову нетерпимість. Далі цитуємо за оригіналом:
«Спочатку в окремо взятому регіоні з'являються мусульманські торговці. Коли їх стає більше, будуються ісламські мечеті. А потім серед ісламістів знаходяться екстремісти, й етнічні конфлікти будуть відбуватися в кожному під'їзді. Чи потрібно нам це?»
«Сюди дедалі частіше приїжджають мусульмани на постійне місце проживання. Як правило, це молоді люди репродуктивного віку, неодружені. Це, у свою чергу, означає, що білоцерківські «Роксолани» будуть народжувати й уже народять яничарів».
«Чи потрібна Білій Церкві мечеть?!» (газета Семья, 1.06.2011)
Масована пропаганда не залишилася непоміченою. Правда, не жителями Білої Церкви, на що сподівалися організатори кампанії, а правоохоронними органами, які зовсім справедливо вбачали в діях супротивників будівництва мечеті ознаки дій, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу.
Пом'якшити ситуацію спробувала й місцева влада, яка зібрала прихильників і супротивників будівництва мечеті за круглим столом для пошуків компромісу.
Круглий стіл: мусульманам пригадали Саркозі й... Бабая
Першою мікрофон отримала голова «консультативної ради» з підготовки громадських слухань про будівництво мечеті Галина Бойко. Зміст її емоційного виступу зводився до твердження: мусульман у місті мало, але вони замахнулися на будівництво не просто мечеті, а справжнього просвітницького ісламського центру. «Хто буде їх (мусульман) контролювати?», - запитувала вона. «Адже це виходить за рамки молитви», - активістка намагалася викрити мусульман у підступництві й нещирості. «Але ж вони не асимілюються й намагаються диктувати свої правила», - повідомила вона тим, хто зібрався в залі мерії.
Як приклад агресивності мусульман пані Бойко назвала… паризькі погроми 2005 року й особисту позицію французького президента Ніколя Саркозі. Висновок – від мусульман одні проблеми, а тому білоцерківській владі не слід дозволяти будівництво мечеті. Щоб уникнути проблем з мусульманами, які «не асимілюються», на думку Галини Бойко і її однодумців, зовсім не обов'язково дотримуватися слова, даного «прибульцям». «Адже неспроста саме «бабаєм» у нас лякають дітей», - додала активістка.
Своїми побоюваннями поділився й священнослужитель Максим Волинець. Сторожкість і недовіру священика викликає те, що іслам регулює всі сфери життя віруючих. З появою ісламського центру в традиційно православному місті буде зростати кількість мусульман, але ж їх спосіб життя докорінно відрізняється від традицій місцевих, православних, переконував священик. Небезпечним, на його думку, є інтерес місцевої молоді до «східних релігійних і філософських вчень».
Відразу учасники дискусії доповнили висловлення священика. Мусульмани, крім усього іншого, завдяки своїй вірі не піддаються багатьом шкідливим звичкам: не п'ють, не курять, не вживають наркотики тощо. Тому обвинувачувати їх у негативному впливі на молодь як мінімум дивно, навпаки - для християн у багатьох речах вони можуть бути прикладом.
- Так якого висновку ви дійшли? - не витримав мер Василь Савчук. – Які наслідки для міста від будівництва мечеті можуть бути, по-вашому?
- Негативні, - відповідав священик. Учений-ісламознавець Денис Брилєв попросив священика назвати такі. Але з аргументами вийшла невдача: крім поставок героїну з Афганістану в Європу інших прикладів «руйнівного впливу» ісламу він пригадати не зміг.
Тему «наркотрафіка» через територію України підхопив і запрошений з Києва політолог Володимир Бондаренко. Саме транзит героїну разом з потоком мігрантів є реальними загрозами для національної безпеки України, переконаний політолог. На запитання одного із присутніх, який стосунок все це має до проблеми будівництва мечеті в Білій Церкві, Володимир Бондаренко промовчав.
Компромісні пропозиції є, слухати їх нікому
Позиція мусульман у дискусії про майбутню мечеть ґрунтувалася на очевидних фактах. Громада існує легально, вона є офіційно зареєстрованим об'єднанням віруючих, тож вправі розраховувати на дотримання прав, гарантованих законом і Конституцією. Немає жодних свідчень агресивності білоцерківських послідовників ісламу. А духовне управління мусульман, у яке входить громада, неодноразово підтверджувало свою прихильність до мирного діалогу із представниками інших конфесій.
«Мечеть потрібна не якимсь міфічним мігрантам і екстремістам. Молитися у своїй мечеті й отримувати знання з релігії прагнуть мусульмани - жителі Білої Церкви. Всі ми є громадянами цієї країни й маємо такі ж гарантовані Конституцією права, - зазначив імам громади Салман Садаєв «Я чеченець і я українець, громадянин України, я тут живу двадцять п'ять років і нікуди не збираюся їхати. Від того, що мусульман, котрі дотримуються (ісламу), порівняно небагато, їх права не стають меншими порівняно із представниками інших конфесій».
Ісламознавець Денис Брилєв також підкреслив, що будівництво мечеті під егідою офіційно визнаного духовного управління саме й буде серйозною протидією радикальним елементам і екстремістам. Адже саме вони громадські слухання й круглі столи відвідувати не стануть і дозволів на свою діяльність брати не будуть.
Салман Садаєв запропонував шукати компромісне рішення. Це стосується й заявленої площі мечеті, і наявності додаткових споруд. Правда, репліка місцевого імама так і залишилась без відповіді. Із цього приводу лідер білоцерківської громади мусульман Роман Сангареєв з жалем зазначив, що супротивники будівництва навіть не намагаються шукати теми, які б поєднували представників різних віросповідань у місті.
Заключне слово взяв мер міста Василь Савчук, який зробив особливий акцент на неприпустимості ксенофобських настроїв серед супротивників будівництва мечеті. І пообіцяв не допустити національної й міжрелігійної ворожнечі в Білій Церкві. Він також додав, що спеціально спілкувався із цього приводу із представниками прокуратури й СБУ. От тільки чи зупинить це ініціаторів ісламофобської пропаганди? Питання риторичне.
Замість післямови:
Після закінчення круглого столу журналісти «УММИ» відправилися подивитися, де білоцерківські депутати обіцяють виділити місце для будівництва мечеті. Виявилося, що в нинішньому вигляді земля ніяк не експлуатується, це пустир на околиці міста, у багатьох місцях завалений купами сміття. Якщо дотримуватися логіки супротивників будівництва, мечеть буде більшою мірою ображати релігійні почуття християн Білої Церкви, ніж забруднений пустир...
Очевидно, група депутатів Народної партії вважає, що придумати штучну проблему, створити образ ворога, обвинуватити релігійні меншини в екстремізмі набагато легше, ніж щодня вирішувати нагальні проблеми міста і громади.
Інформаційне агентство «УММА» направило запит голові Верховної Ради України Володимиру Литвину, а також голові парламентської фракції Народної партії Ігорю Шарову із проханням прокоментувати дії своїх однопартійців у Білій Церкві.