За результатами дослідження норвезької правозахисної групи «Форум 18», у Білорусі зросли порушення прав людини після фальсифікації президентських виборів і підтримки режимом вторгнення Росії в Україну.
Про це повідомляє Слово про Слово з посиланням на evangelicalfocus.com.
Через Закон про релігію 2002 року багато груп стикаються з обмеженнями «щодо того, які громади можуть збиратися, де, хто їх очолює і яку літературу вони можуть використовувати», підкреслюється в дослідженні.
Відповідно до цього закону, державна реєстрація є обов’язковою для всіх релігійних груп, тому «єдиними громадами, які можуть вільно здійснювати свою свободу віросповідання, є державно зареєстровані релігійні громади в межах затверджених державою культових споруд або інших місць».
Культові споруди також потребують попереднього дозволу держави, але чиновники часто відмовляють у ньому. У «Форумі 18» пояснюють, що «протестантські громади, як правило, стикаються з неможливістю перепрофілювання майна для використання під культові споруди відповідно до закону. Православні та католицькі громади страждають від цього менше».
Все це не стосується громад, які налічують менше ніж 20 членів. Але вони не повинні афішувати про існування своєї громади.
Крім того, релігійні зібрання в приватних будинках не повинні бути «ні регулярними, ні масовими», а використання приватного будинку як юридичної адреси церкви є незаконним.
Однак «Форум 18» попереджає, що навіть якщо громада зареєстрована, це не гарантує припинення офіційних переслідувань.
У дослідженні також зазначається, що таємна поліція КДБ зазвичай стежить за «активними членами широкого спектра релігійних громад та ініціатив». Також цим займаються співробітники Уповноваженого у справах релігій та національностей, які часто відвідують і релігійних лідерів.
Водночас «у кожній з шести областей країни й в міській адміністрації столиці Мінська працюють ще близько 20 чиновників у місцевих відділах ідеології, до повноважень яких входить контроль за релігією».
Будь-яка релігійна книга, публікація або предмет повинні пройти цензуру Уповноваженого, і тільки зареєстровані релігійні організації можуть засновувати компанії з виробництва, продажу та розповсюдження релігійної літератури.
Як зазначається в дослідженні, «формальна державна цензура діє паралельно із загрозою заборони текстів або веб-сайтів як нібито екстремістських», які будуть опубліковані в Республіканському списку екстремістських матеріалів".
Крім того, режим Лукашенка «намагається заборонити молитви за політичних в’язнів», кількість яких зросла з серпня 2020 року, і яким “часто відмовляють у правах людини, таких як свобода віросповідання».
Читайте також:
У Білорусі силовики затримали священика, який молився за захисників України.
У Білорусі визнали екстремістським видання, яке пише про життя Греко-Католицької Церкви.
У Білорусі католицький священик проситься двірником у храм, де влада заборонила Богослужіння.
У Білорусі торік 24 священнослужителі зазнали репресій з боку влади.