«Бог, Україна, Рух»

У суботу, 12 вересня, Україна святкувала двадцяту річницю заснування Народного руху України за перебудову. Як будь-яке зібрання націонал-демократів, святкування не обійшлися без запрошення духовних лідерів країни (щоб отримати благословення на захід) та барвистих промов про Бога, єдину Помісну Православну Церкву і духовну незалежність. Кореспондент РІСУ Микола МАЛУХА розповідає, як він побачив це свято.

Урочисті святкування у Палаці «Україна» розпочалися історичною виставкою, присвяченою Рухові. Стенди містили документи об’єднання, вирізки з радянської і рухівської преси. Не бракувало там і релігійної тематики. Наприклад, часопис Волинської крайової організації НРУ «Народна справа» від 22.10.92 на одній із своїх сторінок опублікув звернення до релігійних організацій: «В. Чорновіл визначає і шанує інтереси, релігійні потреби віруючих усіх конфесій і вважає, що церква стане важливим чинником духовного відродження народу України. В Українській державі ніхто не зможе посіяти розбрат між віруючими, до кожної церкви президент буде ставитися з однаковою повагою».

До початку Урочистих зборів ветерани антикомуністичного руху жваво згадували минуле, давали інтерв’ю пресі, фотографувалися один з одним. Патріарх Київський і всієї України-Руси УПЦ КП Філарет, зайшовши усередину зали, привабив до себе увагу учасників. Вибудувалася черга із бажаючих висловити слова пошани і отримати патріарше благословення.

Фактично збори відкрилися у той момент, коли у залі з’явився Президент Віктор Ющенко. Гучні овації та крики «Ющенко!» підняли на ноги усіх присутніх. Напевно, пан Президент не чув такого голосного привітання ще з 2004 року.

Після вступного слова голови Руху 1989-1993 рр. Івана Драча і кінохронік було запрошено Главу УПЦ КП для звершення молитви. Згідно з програмою серед першоєрархів ще мали бути глави УГКЦ Патріарх Любомир Гузар і УАПЦ Митрополит Мефодій. Замість себе вони прислали офіційних представників.

Після закінчення молитви «Отче наш» Патріарх Філарет виступив до присутніх із пастирським словом: «Я хочу від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату, від імені Української Автокефальної Православної Церкви, від імені Української Греко-Католицької Церкви привітати вас із 20-ї річницею Руху. … Ми високо цінуємо діяльність Руху, тому що без нього ми б не мали української держави. І це повинен розуміти кожен громадянин України. Ми бажаємо, щоб Народний Рух України, який розділився так само, як і розділилася Українська Православна Церква – об’єднався. Наша мета – створити єдину Помісну Православну Церкву. Ми дуже раді, що Президент Віктор Андрійович Ющенко підтримує її створення. Єдине Церква і єдиний рух – нездолана сила в Україні, яка ніколи не дасть загинути українській державі. Вони відстоюватимуть незалежність України в будь-яких умовах».

Головуючий зборів Іван Драч подякував Патріарху і нагадав, що колись одним із гасел організації були слова «Бог, Україна, Рух».

Те, що Предстоятель УПЦ КП мав виступ на початку урочистостей, — вплинуло на наступних доповідачів. Майже кожен згадував Церкву і Бога у своїх промовах. Голова Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський, наприклад, свою доповідь «Рух у відродженні української державності та зламі комуністичної системи» закінчував реченням про те, що «не має бути переслідування за расовою, релігійною і національною ознаками. Збудуємо Україну і нехай допоможе Бог».

Виступ Віктора Ющенка, як і завжди, був присвячений історико-культурним проблемам сьогодення: «У нас забрали мову, вкрали церкви. Нація – це «перекотиполе». Але відбулося чудо – бездержавна нація стала нацією». Не обійшлося без згадування про створення єдиної Православної Церкви і отримання духовної незалежності: «Я витрачу на це своє здоров’я і своє натхнення», — сказав Глава держави і у відповідь почув бурхливі схвальні оплески залу.

«А тепер я прочитаю, що мені написали», — продовжив Президент України. Друга частина виступу вже містила конкретні політичні ознаки. Він звинуватив політичних опонентів у бездіяльності, недбалому ставленні до духовних речей – культури, мови, історії – і запропонував приєднатися до президентського громадського руху, бо «до влади в Україні рвуться неукраїнські сили». У залі почали доноситися викрики: „Ти теж ґарант!”, „Візьми автомат, головнокомандувачу!”, „Що нам робити?”

На цьому перша частина зборів закінчилася і настала перерва. Президента оточили учасники святкувань і намагалися запропонувати власні ініціативи з протидії антиукраїнським силам та пропозиції, «як облаштувати Україну». У фойє на Віктора Андрійовича чекали його соратники.

Кореспондент РІСУ вирішив підійти до одного з них – колишнього міністра оборони Юрія Єханурова – і запитати про зв’язок духовної єдності та обороноспроможності країни.

— Президент казав, що наша міць у церковній, духовній єдності. Як Ви, як колишній міністр оброни, бачите взаємозв’язок духовних речей і обороноспроможності держави?

— Перепрошую, я сьогодні на службі – супроводжую Президента. Тому не можу відповісти...

Друга частина зборів вже була більш схожою за зустріч старих знайомих, які згадували свої «молоді роки». Рухівці навіть дали слово іншому поважному гостю, свому колишньому відомому опоненту – Леоніду Кравчуку, який у роки антирадянської діяльності НРУ займав посади завідувача ідеологічного відділу, секретаря КПУ і члена Політбюро КПУ. Перший президент України теж говорив і про церковну єдність, і про роль Руху у боротьбі за незалежну Україну.

Завершували захід привітання діячів антирадянського руху і духовний гімн “Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни”.