Богослови світу шукали нові шляхи примирення між православними та греко-католиками
«Викрадені Церкви чи містки у православ’я ?», - під такою тематикою 19-21 липня 2019 року в Академії римо-католицької дієцезії Роттенбурґа-Штутґарта (Німеччина) відбулася богословська конференція, що ставила за ціль шукати нові імпульси для діалогу між Православними та Східними Католицькими Церквами. Про це інформує служба комунікації Паризької єпархії УГКЦ.
«Викрадені Церкви чи містки у православ’я?» - Під такою тематикою 19-21 липня 2019 року в Академії римо-католицької дієцезії Роттенбурґа-Штутґарта (Німеччина) відбулася богословська конференція, що ставила за ціль шукати нові імпульси для діалогу між Православними та Східними Католицькими Церквами. Про це інформує служба комунікації Паризької єпархії УГКЦ.
Ініціатором та організатором конференції був Джорджтаунський університет (м. Вашинґтон, США) при співпраці із Міжнародною дослідницькою мережею eклезіологічних cтудій (EIIRN), Лювенським та Українським Католицьким Університетами, Волоською грецькою богословською академією та деякими іншими інституціями, що працюють у ділянці православно-католицького діалогу.
Захід мав широку географію: доповідачі були практично із усіх країн Європейського Союзу, а також США, Канади, Індії, Австралії, України, Росії, Білорусі. За два з половиною дні праці конференції заслухано близько 50 доповідей, з яких понад 20 – на пленарних сесіях. Богослови обговорювали такі теми: еклезіологічні моделі церковної єдності, синодальність та соборність Православних і Східних Католицьких Церков, місійна та сакраментальна природа Церкви, роль жінок у Церкві; а також низку тем із літургіки та церковного права як особливих складових ідентичності Православних та Східних Католицьких Церков.
На конференції було створено усі умови для невимушеного спілкування між православними та греко-католиками. При цьому відчувалося, що обидві сторони втомилися дискутувати на такі уже давно обговорювані теми, як filioque, примат Римського єпископа, латинізація чи прозелітизм. Переважна більшість учасників висловлювали думки про те, що слід просто визнати нову еклезіяльну реальність та шукати нові парадиґми для її богословсько-еклезіяльного осмислення.
У цьому контексті була і доповідь голови Екуменічної комісії Паризької єпархії о. Ігоря Ранці, який говорив про концепцію канонічної території та Східні Католицькі Церкви на прикладі ситуації в Україні.
У програмі конференції були дві Божественні Літургії: греко-католицька та православна, які відвідали практично всі учасники, маючи змогу наочно переконатися, що вони поділяють спільну літургійну спадщину. Учасники конференції дійшли консенсусу про те, що Східні Католицькі Церкви не є ні викраденими Церквами, ні мостами у православ’я. Їхня ідентичність є складним феноменом, який можна осягнути у їх безпосередньому діалозі із Православними Церквами у дусі взаємного прийняття через примирення та прощення.
