Братія монастиря на Козацьких могилах просить допомоги державної влади

РІВНЕНЩИНА — У 2010-2014 роках буде відзначатися низка ювілеїв, пов’язаних з битвою під Берестечком та історією Свято-Георгіївського монастиря на Козацьких могилах. У зв’язку з цим та з огляду на стан монастирських споруд на Козацьких могилах братія монастиря УПЦ КП звернулася за допомогою до державної влади. Найперше прохання — це «повне повернення братії історичної території монастиря та всіх монастирських споруд на Козацьких могилах».

Як наголошується у зверненні братії, національна пам’ятка архітектури — трьохпрестольний Георгіївський собор монастиря, в якому звершуються регулярні богослужіння, терміново потребує проведення гідроізоляції, встановлення електричного опалення та заміни аварійних вікон.

Також, як йдеться у повідомленні прес-служби УПЦ КП, на території монастиря потребують негайної уваги пам’ятки архітектури національного значення — Свято-Михайлівський храм (XVII ст.) та західний монастирський мур (1914 р.), які продовжують руйнуватися. За останні роки на збереження вище перерахованих об’єктів практично не виділялось державних коштів. Так і не було виготовлено з мозаїки зовнішній іконостас Георгіївського собору, з відомим на весь світ шедевром художника І. Їжакевича «Голгофа». Зараз ця пам’ятка українського іконопису, яку було лише тимчасово виконано на металі, руйнується. 2009 року з ініціативи Рівненської обласної влади розпочали проектні роботи з виготовлення іконостасу зі смальти, але цього року через відсутність фінансування їх повністю припинили.

«Представники влади неодноразово обіцяли повернути Церкві споруди монастиря після побудови нового приміщення для заповідника «Поле Берестецької битви», але, як відомо, будівництво постійно відкладається», — наголошується у зверненні насельників монастиря до державної влади.

Потребує вирішення, як зазначає братія, і досі не втілений задум щодо спорудження на Козацьких Могилах великої дзвіниці, до якої вже було прокладено підземний хід, та монастирського муру з північного, східного та південного боків. При дзвіниці мало бути приміщення музею церковних старожитностей.

«Віриться, що, в решті решт, влада приділить достойну увагу запланованому будівництву нового музею на Козацьких могилах, сприятиме втіленню нереалізованих задумів будівничих Козацьких могил та допоможе у відновленні легендарного козацького дзвону – символу нашої невмирущої пам’яті про героїв-козаків. Було б добре встигнути хоч щось зробити до ювілейних дат 2010-2014 років», — йдеться далі у зверненні.

Довідка:

Цього року (4-6 червня) минатиме 100 років від освячення початку будівництва храму-пам’ятника на Козацьких могилах (1910 р.). Тоді на території теперішнього монастиря стояла лише Свято-Троїцька каплиця (ймовірно – на південь від нинішнього собору).

У червні 2011 року відзначатиметься 360-а річниця битви під Берестечком (1651 р.). З нагоди 350-ої річниці частково реконструювали монастирський комплекс на Козацьких могилах, домурували західний мур, реконструювали Свято-Михайлівську церкву, облаштували нові тротуари та пішохідний міст через Пляшівку.

У травні-червні 2012 року святкуватиметься 100 років від часу перенесення Свято-Михайлівського храму на Козацькі могили з с. Острів (1912 р.) та 10 років з часу відродження Свято-Георгіївського монастиря (2002 р.). Перенесений на Козацькі могили дерев’яний храм, який був свідком битви козаків з поляками, з’єднали з новим храмом-пам’ятником, який ще будувався, підземним ходом. З перенесенням Свято-Михайлівського храму на Козацькі могили у 1912 році в монастирі розпочалися регулярні літургійні богослужіння. У цьому ж році на Козацьких могилах побудували великий братський корпус з архиєрейськими покоями та трапезною.

1914 рік – рік закінчення будівництва на Козацьких могилах та освячення Свято-Георгіївського скиту. Архиєпископ Волинський і Житомирський Антоній (Храповицький) освятив обитель у 1914 році.