Цариця Надбужанського краю

Кость ЧАВАГА. – „Львівська газета”, № 113 (920), 27 червня 2006 року

Минулої суботи відпустову Службу Божу в тартаків-ському костелі очолив митрополит Львівський РКЦ кардинал Мар’ян Яворський. У своїй проповіді він пригадав основні віхи в історії цього відомого колись відпустового місця, яке почали відроджувати.

Перша документальна згадка про Тартаків сягає 1426 року. 1685-го село отримало привілеї містечка. Його населяли українці, поляки та євреї. Наступного року місцева римо-католицька парафія відзначатиме 520-річчя. За свідченням церковної хроніки, з 1764 р. у костелі був образ Непорочно Зачатої Діви Марії, який із 9 до 24 березня 1765 року “заплакав” кривавими сльозами. Багато важко хворих, які приходили сюди молитися, видужували, й на підставі висновків авторитетної комісії 5 березня 1777 року оголосили церковний декрет про визнання образу чудотворним. Упродовж трьох століть храм св. Архангела Михаїла був місцем паломництва вірних латинського та візантійського обрядів із Галичини, Волині та Холмщини. Цей образ називали Царицею Надбужанського краю. У “Книзі чудес і ласк” із другої половини XVIII до кінця XIX ст. зафіксовано понад чотириста зцілень і надзвичайних ласк. На початку 70-х років ХІХ ст. у Тартакові розпочинав свою душпастирську діяльність
о. Зиґмунд Гораздовський, якого Святійший Отець Іван Павло ІІ беатифікував у Львові. Минулої осені в Римі папа Венедикт XVI канонізував цього священика.

Після ІІ світової війни внаслідок вимушеного переселення поляків до повоєнної Польщі більшість місцевих латинників покинули рідний Тартаків, забравши зі собою реліквію. 1965 року відреставрований у Кракові образ привезли до костелу в селі Лукавець на Любачівщині, де осіло багато тартаківців. Цьому посприяли архієпископ Львівський Євген Базяк, який після вигнання зі Львова опинився у Кракові, де 28 вересня 1959 року висвятив на єпископа о. Кароля Войтилу, й Апостольський адміністратор у Любачеві єпископ Ян Новицький (унаслідок післявоєнних державних кордонів частина Львівської архідієцезії РКЦ із містечком Любачевом опинилася в ПНР). У Лукавці культ ікони Матері Божої з Тартакова набув нового поширення. На прохання наступного Апостольського адміністратора в Любачеві, згодом Митрополита Львівського кардинала Мар’яна Яворського, Папа Іван Павло ІІ коронував цей образ під час відвідин Любачева 1991 року.

Відновлену в селі Тартаків римо-католицьку громаду зареєстрували ще 1991 року, проте аж через десять літ справа з поверненням руїн костелу св. Архангела Михаїла зрушила з місця. Пригадалася морозна неділя 23 лютого 2003 року, коли разом із молодим священиком о. Олегом Саламоном із Червонограда та невеличкою групою вірних ми піднялися драбинами на найвище перекриття святині зі слідами колгоспного току, де відслужили першу за весь післявоєнний час Службу Божу. 6 липня того ж року там відбулася зустріч вірних із кардиналом Мар’яном Яворським, який під час Літургії запевнив присутніх, що Матір Божа обов’язково повернеться до відроджуваного санктуарію в Тартакові.

Отець Олег Саламон розповів, що оскільки оригінал образу Тартаківської Матері Божої міцно прижився в Лукавці, де для нього зведено новий храм, вирішили повернути достовірну копію, яку на прохання лукавецького о. прелата Юзефа Корнаги виконали польські митці. Про те, як дійшло до посвячення Святійшим Отцем Іваном Павлом ІІ цієї копії та корон для нового образу, я попросив розповісти уродженця Лукавця, другого особистого секретаря Папи, священика Львівської архідієцезії отця прелата Мєчислава Мокшицького.

Образ Тартаківської Матері Божої мені дуже близький, – мовив о. прелат Мєчислав Мокшицький. – Перед ним я молився з дитинства, зростала моя віра, моя велика любов до Найсвятішої Матері, а через Неї до Її Сина Ісуса Христа. Це ще в нашому старенькому дерев’яному костелі з 1756 року, де мене охрестили й де я відправляв свою першу Службу Божу. Чудотворний образ у нашому храмі оточений великою пошаною і любов’ю. Багато людей отримує там ласки, зміцнюється, а Матір Божа випрошує в нашій парафії чимало покликань, передусім до священства та жіночих монаших згромаджень. На жаль, мені ще не випадало нагоди побувати в Тартакові, але чув, що костел там відновлюють, тому вважав, що великим даром для тієї парафії й місцевості буде, якщо Святійший Отець Іван Павло ІІ укоронує копію образу Тартаківської Матері Божої”.

Про цю подію згадує червоноградський священик о. Олег Саламон:

На початку 2004 року лукавецький парох і я прибули в Рим на запрошення другого особистого секретаря Папи о. прелата Його Святості Мєчислава Мокрицького. Вранці 8 січня у своїй приватній каплиці Святійший Отець Іван Павло ІІ очолив Службу Божу. Серед присутніх були наш кардинал Мар’ян Яворський, тодішній найближчий помічник Папи архієпископ Станіслав Дзівіш, священики та студенти з Львівської архідієцезії, які навчаються в Римі. Образ виставили біля вівтаря. Після Св. Літургії Його Еміненція Мар’ян Яворський представив Святійшому Отцеві коротку історію Тартакова та чудотворного образу і звернувся з проханням про посвячення й коронацію копії чудотворного візерунку. Корони замовив о. прелат Мєчислав Мокшицький. Папа також поблагословив кожного з нас на подальшу працю. Потім нас усіх запросили на обід до Святійшого Отця, де продовжили розмову про Тартаків і наше служіння. Папа перебував у дуже доброму стані, жартував, розпитував, що кожного з нас незабутньо вразило та залишило неймовірне переживання. Це дуже велика ласка Божа. Перше нове чудо, що так скоро до напівзруйнованого костелу в Тартакові повернулася Мати Божа. Хоча культ не вертається на порожнє місце. Місцеві люди пам’ятають Матінку Божу, яка оздоровляла тут багатьох хворих і немічних. Старше покоління знає молитви і пісні, які прославляють Тартаківську Богоматір. До речі, молитовний культ Матері Божої Тартаківської полягав на тому, що Літанії, Годзінки чи інші молитви завжди концентрувалися довкола чудес оздоровлення чи навернення, які Вона вчинила. Ми видали книжку українською мовою про чудотворний образ Тартаківської Божої Матері, адже багато людей молодшого покоління теж прагнуть пізнати історію санктуарію, молитви, пісні. Двічі на тиждень священики відправляють тут Службу Божу, катехизують дітей.

Інтронізація посвяченого Слугою Божим Іваном Павлом ІІ образу відбулася в тартаківському костелі торік у травні, проте через ремонт ікона тимчасово перебуває поза межами святині, її привозять до Тартакова тільки на свята. Цього року спорудили новий вівтар, де відтепер постійно перебуватиме ще одна копія, яку посвятив львівський римо-католицький митрополит кардинал Мар’ян Яворський.