1 липня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять свв. безсрібників і чудотворців Косми й Дам’яна. Також їхньому спомину у календарі цих Церков присвячені 1 листопада та 18 жовтня (останнє святкують у Греції). А християни латинського обряду вшановують цих святих 26 (в деяких джерелах 27) вересня.
Ранг безсрібників, до якого відносять Косму і Дам’яна, охоплює осіб, наділених здібністю до лікування, котрі, говорячи сучасною мовою, надавали медичні послуги безоплатно. Через те почитання Косми і Дам’яна набуло широкого поширення. Всі бо хворіють. А ті, хто за життя займалися лікуванням, у народній свідомості постають “відповідальними” за зцілення хворих і після свого переходу до Неба.
Також ранг безсрібників особливий тим, що ставить вірним перед очі не єпископів, священиків чи монахів, котрі займають значну частину літургійного календаря, а мирян, що осягнули святість, займаючись цілком “земною” професією.
За тим значенням Косми і Дам’яна стають другорядними питання, звідки вони походили, і якою смертю загинули. Адже стосовно того існує багато розбіжностей. Косма і Дам’ян мають не тільки кілька днів на свою честь в літургійному календарі, а й розрізняють їх за місцем походження: Римські, Аравійські, Азійські.
Проте більшість дослідників стверджує, що йдеться про одних і тих самих братів, котрі жили в ІІІ ст. та безкоштовно лікували людей і худобу, просто їхній культ так поширився по різних місцевостях, що кожна з них захотіла “привласнити” святих собі. З більшою вірогідністю можна прийняти місцем їхнього проживання Малу Азію, оскільки збереглося свідчення її єпископа Теодора Кирського про Косму і Дам’яна як місцевих святих. Є також відомості про Кир у Сирії як місце їхнього поховання, звідки розвинулося шанування безсрібників.
Особливого розмаху воно набуло у VI ст., коли в Константинополі та Римі звели базиліки на їхню честь. Тому вшановують святих з певними особливостями і на Сході, і на Заході. Римський Мартиролог під 27 вересня подає Косму і Дам’яна як мучеників, котрих під час гонінь Діоклетіана палили вогнем, закидували камінням, ранили стрілами, розпинали на хресті та врешті втопили у морі. На Сході поширенішою є версія про їхню природну смерть. Звідси й відмінності в іконографічному зображенні святих. Східна іконографія віддає перевагу зображати їх з лікарським приладдям, а західна - в мученицьких коронах та зі знаряддями тортур.
Неоднозначним є літургійне почитання Косми і Дам’яна у візантійській традиції. З одного боку служба на їхню честь не є ні полієлейною, ні литійною. З іншого Косма і Дам’ян - одні з небагатьох святих, котрих серед лику безсрібників згадує священик під час Проскомидії, нарізаючи частиці для служіння Божественної Літургії.
Одна із стихир Вечірні на честь Косми і Дам’яна стала подібним 6-го гласу під назвою “Все отложши…” Це означає, що співалася вона на особливу мелодію, на яку потім поклали багато інших літургійних текстів. До того ж зміст цієї стихири коротко підсумовує життя Косми і Дам’яна та суть їхнього служіння: “Поклавши надію всю на Небо, святі зібрали скарб, якого неможливо викрасти. Даром прийнявши, даром подають недужим ізцілення. По-євангельському золота і срібла не придбавши, людям же і скотові благодіяння подаваючи, у всьому послушними бувши Христові, з відвагою моляться за душі наші”.
Литійна служба цим святим передбачена хіба що у церквах, їм посвяченим, а таких, зокрема і в Україні, є чимало. Часто на честь Косми і Дам’яна називають храми при лікарнях (наприклад, при інфекційній лікарні у Львові). Ці святі вважаються покровителями медиків та взірцями для готовності безкорисливо допомагати тим, хто в недузі. 2019 р. Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній проголосив Косму і Дам’яна покровителями ветеринарної медицини, оскільки їхні Житія одноголосно розповідають, що вони лікували й тварин, навіть диких.
В багатьох храмах є їхні мощі. Згідно з Переданням, за посередництвом тіл Косми і Дам’яна одразу по їх смерті відбувалися чудесні зцілення. Тому ще одна стихира Вечірні на їхню честь каже: “Безконечною є святих благодать, що від Христа прийняли. Тому і мощі їх від Божественної сили неустанно творять чудеса, і їх імена, призвані з вірою, невиліковні недуги зцілюють. Через них, Господи, і нас від душевних і тілесних страждань визволи як Людинолюбець”.
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##