27 квітня календарі візантійської та латинської традицій згадують пам’ять священномученика Симеона, другого єпископа Єрусалиму, котрий доводився родичем Ісусові.
Про ступені спорідненості в юдейській мові говорити важко, адже вона не диференційовує усіх їхніх тонкощів. Тому й виникає стільки дискусій навколо уривка про Ісусових братів, а відтак і щодо Приснодівицтва Марії. “Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона?” (Мр. 6, 3), — скептично запитують про Христа його недоброзичливці.
Що вже казати про згаданого у цьому фрагменті Симона, котрого хтось ідентифіковує з єпископом Єрусалиму Симеоном, а хтось стверджує про їхню відмінність, відносячи Симона взагалі до тих Ісусових “свояків”, котрі не повірили і противились його місії. Хоч візантійська літургійна традиція з цим проблем не має. “Симон Симеон, подвійним іменем ти звався, у двох природах суще Слово перед безбожними богословлячи і до хреста наблизившись”, — каже 9-а пісня канону Утрені 27 квітня.
Розбіжності є і щодо деталей спорідненості Симеона з Христом. Однак вони радше випливають з відмінного трактування св. Йосифа Обручника візантійською і латинською традицією. В першій він — похилий літами вдівець та батько дітей від першого шлюбу. У другій — юний дівственник. І Схід, і Захід визнають Симеона сином Йосифового брата Клеопи, але по-різному трактують його матір Марію Клеопову, одну з жінок-мироносиць, котрі стали свідками Ісусового розп’яття та порожнього гробу через три дні.
Візантійська традиція стверджує, що Клеопа взяв за дружину Йосифову доньку Марію, котра жила з ним і Богородицею та була немовби сестрою їй. А латинська традиція просто подає Марію Клеопову як сестру Богородиці. Згідно з першою версією Симеон мав би бути молодшим за Ісуса. Натомість друга допускає, що він був на кілька років старший. У всякому разі Симеон, як і його батьки Клеопа й Марія, перейнявся тим, що проповідував Христос.
Коли в середині 60-х рр. І століття мученицькою смертю загинув перший єпископ Єрусалиму Яків, знаний як брат Господній, на його місце обрали Симеона. “Ти сів на високому престолі, бувши намісником Якова і його звичаїв причасником, просвітивши святительство мучеництвом, блаженний”, — так розповідає про це канон Утрені на честь священномученика Симеона.
Немає однозгідності і щодо спорідненості цих двох перших єрархів Єрусалиму. Візантійська традиція вважає Якова сином Йосифа Обручника, тобто двоюрідним братом Симеона, а латинська подає їх як рідних братів разом зі згаданими в Мр. 6, 3 Юдою і Йосифом.
Очоливши Єрусалимську Церкву, Симеон став свідком зруйнування міста 70 р. римськими військами під командуванням Тита. Послухавши заклик Ісуса Христа, котрий передбачив цю подію, єпископ напередодні вивів громаду християн з Єрусалиму і оселився з ними неподалік у містечку Пелла.
Коли місто після цілковитого зруйнування почали відновлювати, вони повернулися. Єпископу доводилося протистояти нападкам юдеїв, виникненню гностичних сект, які вводили хибні вчення і розділяли християн, а також римській владі, яка тепер намагалася загладити будь-що, що вказувало б на самобутність юдейської столиці.
Особливо на той час переслідували римляни тих, хто походив з царського роду Давида, аби уникнути претензій на престіл та гуртування народу. Самі ж юдеї донесли намісникові Палестини Аттикові на Симеона про його походження з Давидового роду, і той наказав розіп’ясти його на хресті. Сталося це на початку ІІ ст. Дослідники стверджують, що Симеон на той час мав понад сто років.
Богослужіння 27 квітня, хоч містять здебільшого стандартні для пам’яті священномучеників теми про священнодійство поєднане з пролиттям крові за Христа, все ж підкреслюють унікальність смерті Симеона та її схожість з Ісусовою. “Як Владика, отче, ти на хрест піднісся, тією ж страстю прикрасившись, і співаєш, радіючи: отців наших Боже, благословенний Ти”, — оспівує подвиг Симеона 7-а пісня канону Утрені.
Церква, крім визначної місії Симеона як очільника першої християнської громади, його родинних зв’язків з Христом та спільної з Ним смерті, зараховує ще його до сімдесяти апостолів. Натхнений Святим Духом після його Зіслання, Симеон проповідував Євангеліє, викриває ідолопоклонство та наводить людей на Істину. Або як оспівує його апостольство 8-а пісня канону Утрені 27 квітня: “Ти зорю Утішителеву цілковито прийняв чистим твоїм серцем, Симеоне, демонську темряву непроглядну знищив, просвітивши вірних”.
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##