Неділя по Різдві у Церквах візантійської традиції відзначена як пам’ять святих і праведних Йосифа Обручника, Давида, царя, і Якова, брата Божого. Цього року вона випадає 28 грудня.
У цьому святі є відгомін давнього недільного характеру Різдва, адже згідно з апокрифами можна припустити, що первісно це свято завжди випадало в неділю. Також у ньому вшановується ключових осіб, причетних до роду Ісуса Христа.
Як подають євангелисти Матей і Лука, названий батько Ісуса та Обручник його Матері Йосиф походив з царського роду Давида. Псалмоспівець Давид, “цар між пророками і пророк між царями” (канон Утрені Неділі по Різдві), у багатьох своїх псалмах використовував образи, які згодом здійснилися в народженні Сина Божого. Яків же, згідно зі східною традицією, був сином похилого літами вдівця Йосифа від першої дружини. Деякі апокрифи та літургійні тексти роблять Якова безпосереднім учасником втечі Марії, Йосифа та Дитятка до Єгипту від гніву Ірода. Згодом, після Ісусового Вознесіння, Яків очолив першу християнську громаду в Єрусалимі.
Таким чином у цих трьох постатях, котрих вшановує Неділя по Різдві, об’єднуються минуле у формі провіщення через псалми Давида, теперішнє у формі безпосередньої участі Йосифа в житті воплоченого Сина Божого та майбутнє Христової місії в розвитку Церкви під керівництвом Якова.
“Побачив явно на старість Йосиф Обручник, як справдилися пророцтва, прийнявши воістину дивні заручини і відкриття ангелів, що співали славу Богу, який послав на землю мир”, - так передає стихира Вечірні Неділі по Різдві зв’язок між тим, що Давид передбачив, та тим, чого Йосиф став безпосереднім свідком. Інші літургійні тексти в різних комбінаціях поєднують між собою постаті Давида, Йосифа та Якова, підкреслюючи їхній родинний зв’язок з Ісусом.
Читання на Божественній Літургії в Неділю по Різдві підібрані так, що Апостол розповідає нам свідчення Павла, коли він через три роки після свого навернення познайомився з Яковом, братом Господнім (пор. Гл. 1, 19), а Євангеліє акцентує увагу на Йосифові, котрий, натхнений уві сні ангелом, “узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет” (Мт. 2, 14), рятуючи їх.
Світильний Утрені закликає до вшанування усіх трьох: “Вшануймо, вірні, з Яковом, славним Богобратом, Давида богоотця, Йосифа ж божественного, обручника Богородиці; вони послужили Божественному Різдву у Вифлеєм-граді, побожно з ангелами, волхвами і пастирями пісню Йому співаючи як Богові і Владиці”. Літургійні тексти Неділі по Різдві сповнені настроєм цього празника. Прославлення Йосифа, Давида та Якова в підсумку підводить вірних до Воплоченого Спасителя, а самі вони зображені як ті, котрі радіють здійсненням Божих обітниць у його народженні: “Днесь радости сповняється божественний Давид, а Йосиф хвалу з Яковом приносить; вінець бо прийнявши через споріднення з Христом, радуються, і несказанно на землі родженого оспівують, і кличуть: Щедрий, спасай тих, що Тебе почитають” (кондак Неділі по Різдві).
Публікація вийшла у рамках проекту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проект.
##DONATE_TEXT_BLOCK##