Церковний календар, 30 квітня. Святий апостол Яків Заведеїв

Синоптичні Євангелія та Діяння апостолів подають Якова серед дванадцятьох учнів Ісуса. Його Спаситель покликав одним з перших — після Симона (Петра) та Андрія. “Пройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили свої сіті, і їх покликав. Вони зараз же, кинувши човна і свого батька пішли слідом” (Мт. 4, 21-22) за Ісусом. Євангелист Лука називає Якова та Йоана спільниками Симона (пор. Лк. 5, 10) по риболовецькому промислу.

Пізніше Яків ще не раз згадуватиметься на сторінках Святого Письма. Разом з Петром та своїм братом Йоаном він стане свідком Преображення, воскресіння доньки Яіра. Він буде серед тих небагатьох, хто на Оливній горі почує есхатологічну промову Ісуса про зруйнування Єрусалиму та останні часи. А в Гетсиманському саду перед Страстями Христос попросить його, Петра і Йоана чувати, проте їх здолає сон.

Яків, як і багато інших біблійних постатей, зображений цілісно, природно. Подібно до кожної людини, він є учасником як славних, так і ницих подій. Проявляється і з доброго, і зі злого боку, що робить його в очах читача далеким від рафінованої праведності, а близьким до реального життя. Разом з братом Йоаном хоче зіслати вогонь з неба, який би пожер самарян, котрі не прийняли Ісуса з його учнями (пор. Лк. 9, 53-54), а ще випрошує в Учителя привілей сидіти праворуч чи ліворуч у його царстві (пор. Мр. 10, 35-37). За це брати, названі Воанергес - Сини грому (пор. Мр. 3, 17), отримують від Ісуса докір.

Літургійна традиція, спираючись на ці біблійні уривки, порівнює апостола Якова з пророком Іллею: “Як новий Ілля ревністю розпалений, ти захотів, славний, попалити тих, що не підкорилися твоїй проповіді, але заборонив тобі Той, Хто прагне милосердя, навчаючи лагідності благодатній” (канон Утрені, 5 пісня) та відзначає його як Сина грому у проповіді: “Христа прогримів ти всій вселенній як Бога, Творця і Визволителя, співаючи: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки” (канон Утрені, 8 пісня). А причину дарів апостола Якова тексти богослужінь 30 квітня вбачають у його просвітленні таворським світлом: “Оспіваймо Якова Заведеєвого всі: з Христом бо вийшов на гору Таворську, став свідком божественного Переображення і зійшов проповідувати в чотири сторони світу з Петром і Йоаном” (Утреня, світильний).

На Якова, як і на інших одинадцятьох, Ісус після свого Вознесіння зсилає Святого Духа в день П’ятидесятниці. Кожен з них отримує місію проповідувати Євангеліє народам. Про Якова Передання говорить, що він вирушив на Іберійський (Піренейський) півострів. Через певний час він повернувся до Єрусалиму. “Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви” (Ді. 12, 1). Яків упав жертвою цих гонінь — його було стято мечем. Сталося це близько 44 р.

Далі Передання розповідає, що тіло апостола поклали в човен і пустили по Середземному морю. Так воно опинилося біля берегів Іспанії, де Яків проповідував за життя. Століттями воно зберігалося нетлінним у гирлі річки Ульї, поки його у ІХ ст. за вказівкою зірки не знайшов чернець Пелайо. Місце назвали Компостелла (дослівно “місце, позначене зіркою”) і там збудували на честь апостола Якова церкву.

Популярність Компостелли як відпустового місця зростала у Середні віки. З різних частин Європи паломники прокладали до неї шляхи. Найдавніший з них проліг на півночі Іспанії. Мережа цих маршрутів отримала назву Шлях святого Якова, який сьогодні належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Щороку сотні тисяч прочан і просто мандрівників без виразної релігійної мети проходять Шляхом святого Якова.

У 2015 р. до мережі приєднався і шлях на території України довжиною 100 км від Львова до с. Шегині на українсько-польському кордоні. А також діє ініціатива Camino Podolico (Подільський шлях святого Якова) – це культурно-пізнавальний та паломницький маршрут з Вінниці до Кам’янця-Подільського через Бар за моделлю Шляхів святого Якова. Цей проєкт є офіційним учасником культурного маршруту Ради Європи «Паломницькі шляхи до Сантьяго-де-Компостела».

Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".

МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.