Вулиця Богдана Хмельницького - найстаріша вулиця Львова - їй стільки ж років, скільки й самому місту.
Танас НИКИФОРУК. – «Високий Замок», № 231(3638), 13 грудня 2007 року
Існувала вона вже в ХІІІ столітті і називалась Волинським шляхом. Це був справді торговий шлях, який зв’язував князівство з Литвою і Білорусією, і був своєрідною артерією, якою Данило Галицький отримував підтримку з Волині. Наприкінці ХVІІІ ст. вулицю перейменували на Жовківську, бо шлях, який був продовженням вулиці, вів до Жовкви.
У 1936 р. вулицю назвали ім’ям С. Жолкєвського, видатного польського полководця кінця XVI - початку XVII ст. Сучасна назва - на честь великого українського державного діяча, дипломата і полководця - з грудня 1944 р.
Вулиця віддавна була промисловим районом міста. Ще за часів Д. Галицького тут жило чимало ремісників-вірменів. А в епоху капіталізму розміщення промисловості у Львові йшло так, що основні підприємства розташовувались у північній частині міста. Ці квартали заселяв виключно робітничий люд, тут мешкало 35% населення міста.
На нашому фото: церква Св. Миколая (вул. Б. Хмельницького, 28).
Під Замковою Горою галицькі князі в ХІІІ ст. збудували двірську церкву Св. Миколая, яка є найдавнішою збереженою будівлею - пам’яткою архітектури Львова. Церква є зразком давньоруської архітектури. Як придворна церква князя Лева згадується уже в 1292 р. У плані будівля творить хрест з напівкруглою апсидою. Грубі стіни вимуровані з тесаних білокам’яних блоків, над ними здіймаються бані з ліхтарями. Церква неодноразово відновлювалась після руйнувань. Сучасного вигляду їй надано близько першої половини XVII ст. Нинішній іконостас виготовлено у 1947-49 рр., стіни розписані в 1955-57 рр. Фрески головного фасаду виконав Петро Холодний-старший у 1924 р. Вважається, що будували церкву як родинну усипальницю галицьких князів. Згідно з грамотою князя Лева, церква Св. Миколая отримала в довічне володіння дворища та землю довкола храму.
На фото: Фото поч. ХХ ст.