Наприкінці вересня відбулося чергове засідання Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), ключовим питанням якого було обговорення євроінтеграційної стратегії в межах державної політики в Україні. Представники конфесійного розмаїття нашої держави представили підсумком напрацювань відповідне звернення до суспільства.
Як відбувається суспільне обговорення питання євроінтеграції з участю українських Церков
Угода про Асоціацію України та ЄС — чи не найважливіша подія цього року. Українські ЗМІ дедалі більше обговорюють цю подію, розглядаючи її в різних діапазонах: політичному, культурному, економічному. Не менш важливою, на нашу думку, є також позиція Церкви, оскільки конфесії та релігійні спільноти, які представлені в Україні, упродовж останніх місяців висловили свої реакції з приводу цієї дискусії. Чи може Церква реагувати на подібні питання, оскільки відповідно до українського законодавства це інституція, яка автономно функціонує в межах суспільства? Безумовно, що так, позаяк взаємодія Церкви та соціуму — невідворотна, адже тоді «стиралось» би основне покликання Церкви — спілкуватися і служити!
РЕАКЦІЇ ТА ЗВЕРНЕННЯ
Наприкінці вересня відбулося чергове засідання Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), ключовим питанням якого було обговорення євроінтеграційної стратегії в межах державної політики в Україні. Представники конфесійного розмаїття нашої держави представили підсумком напрацювань відповідне звернення до суспільства. У тексті документа йдеться про пріоритети України, яка сьогодні перебуває перед вибором: «На нашу думку, майбутнє України природно обумовлене нашим історичним корінням — бути незалежною державою в колі вільних європейських народів». Прерогатива євроінтеграції не означає протиставлення російській політиці, адже, на думку лідерів українських конфесій, необхідно розвивати дружні відносини в обох напрямках — на Схід і на Захід. Важливо, що документ підписали Предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет, Предстоятель УПЦ Митрополит Володимир, Предстоятель УГКЦ, Верховний Архієпископ Святослав, Архієпископ Петро Мальчук із РКЦ, а також лідери протестантських спільнот: Михайло Паночко, Старший єпископ Церкви християн віри євангельської України; В’ячеслав Горпинчук, єпископ Української лютеранської церкви; Уланд Шпалінгер, єпископ Німецької євангелічно-лютеранської церкви України. Крім того, до підписання долучились також Яків Дов Блайх, головний рабин Києва та України Об’єднання юдейських релігійних організацій України та муфтій Шейх Ахмед Тамім, голова Духовного управління мусульман України. У коментарі для оцінки звернення ВРЦіРО і загалом важливості комунікації з приводу питання євроінтеграції висловив свої міркування у приватній розмові з нами православний богослов Юрій Чорноморець: «Саме звернення, власне, містить заклик до толерантної дискусії та нагадує про певні факти. По-перше, Україна і географічно, і цивілізаційно є частиною Європи. Тут можна згадати слова Патріарха Варфоломія, що православ’я є невід’ємною частиною Європи, і не лише через візантійську спадщину, а й тому, що потенціал православ’я є фундаментом для минулого і майбутнього Європи не менше, ніж католицизм, грецька та римська античність. Другий факт: незалежно від того, відбудеться Асоціація з ЄС чи ні, українські церкви та релігійні організації рішуче налаштовані на захист традиційних цінностей. Третій факт: усі церкви та релігійні організації бажають, щоб у разі зближення з ЄС збереглися максимально відкриті відносини з Росією».
Крім того, пан Юрій висловив у часі розмови, що більшість християн уже сьогодні бажає почути у своїх спільнотах про «конкретну програму захисту традиційних релігійних, культурних, сімейних та моральних цінностей, програму збереження нашої ідентичності, програму нашого впливу на Європу з метою сприяння релігійному відродженню, до якого не раз закликали православні патріархи і Папа Римський.
ВЛАСНА ІДЕНТИЧНІСТЬ
Українське духовенство та лідери релігійних спільнот не заперечують євроінтеграційного напрямку. Проте Церква наголошує, що до Європи потрібно прямувати зі збереженням власних цінностей і духовних орієнтирів. На думку Митрополита Володимира, Предстоятеля Української православної церкви, покликання України в Європі — творити власне культурне середовище: «Місія України аж ніяк не вичерпується функцією буферної зони між Сходом і Заходом. Україна — це самодостатній соціокультурний простір, перед яким стоїть завдання віднайдення власної внутрішньої цілісності через синтез спадщини Сходу і Заходу. У XVII столітті, за часів Петра Могили, перед українським народом та українською Церквою вже поставало глобальне завдання культурної реформи на основі синтезу західноєвропейської та східнослов’янської культур». Тобто не можна сприймати Європу як повне благо, адже Церква не виправдовує легалізації евтаназії, одностатевих шлюбів чи ювенальної юстиції.
Предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет підтримує зближення з ЄС. У своєму звернені він наголосив, що прозахідний вектор — це акцент на історичному розвитку України в лоні європейської культури, позаяк ще за часів Київської Русі українська нація увійшла в родину християнських народів. На початку жовтня у Братиславі (Словаччина) відбулася щорічна Генеральна асамблея Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ. — Авт.), у якій взяли участь Глава і Отець УГКЦ Блаженнійший Святослав та Архієпископ Львівський Римо-католицької церкви Мечислав Мокшицький. Упродовж зустрічі Блаженнійший Святослав зазначив, що «неможливо зупинити наступ секуляризму, який змінює ставлення людини до людини і людини до Бога. Тож якщо християни-католики спільно замислюватимуться над цими питаннями, то зможуть реально змінити не тільки обличчя об’єднаної Європи, а й закласти фундамент для нового суспільства, яке формується». Також вони зможуть «допомогти сучасній Європі відкрити її спільне коріння». Важливо, що в перших числах жовтня делегація глав та представників українських церков і релігійних організацій мала зустріч у Брюсселі з президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм. На думку Шейха Ахмеда Таміма, в Україні мусульмани перебувають у мирі, порозумінні та співпраці, тому важливо впровадити цей досвід у європейський контекст, позбувшись на цьому континенті екстремізму, насильства й агресії.
ДУХОВНИЙ «ФІЛЬТР»
Європейський вектор — це процес поступу. Подорожуючи країнами Європи, зокрема перебуваючи тривалий час у Нідерландах, Польщі чи столиці Франції, я побачила зовсім інший рівень життя пересічної людини. Життя — в гармонії із суспільством, життя, невід’ємними складниками якого є закон, порядок, повага й гідність до людини в усіх інстанціях та всіх суспільних сферах. Головне, що імпонує в житті європейських країн — дисципліна та порядок, де дотримання закону обов’язкове і для президента, і для двірника. Проте не варто забувати, що, перебуваючи на шляху євроінтеграції, перед нами постало чимало викликів, серед яких — секуляризація. Минулого тижня Блаженнійший Любомир (Гузар) мав зустріч зі студентами юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. У своєму слові до академічної спільноти Блаженнійший Любомир зазначив, що вступаючи до європейської культури, якої ми є свідками і носіями впродовж століть, необхідно розставити акценти: «Треба мати тверду позицію і не старатися наслідувати те, що за нашими поняттями є поганим». Блаженнійший мав на увазі європейське законодавство, яке іноді суперечить духовним постулатам. Проте в цій цитаті можна помітити більше — вступаючи до Євросоюзу, необхідно зберегти власний ментальний «фільтр», тобто за будь-яких умов залишатись самобутніми українцями.