25 людей, вірників Української Православної Церкви (Московського патріархату) села Ділове, що на Рахівщині, на Закарпатті, зачинилися у храмі і не виходять звідти з 5 січня.
Свято-Успенський храм є об’єктом конфлікту між громадами УПЦ (МП) та ПЦУ з 2019 року, відколи частина селян Ділового вирішила приєднатися до Православної Церкви України. Втім збиратися у храмі, побудованому колись спільними зусиллями, прихожани УПЦ (МП) їм не дають. Кажуть, щоб «побудували собі свою церкву, українську, а православна — їхня».
Увесь цей час тривали судові чвари, які мали би завершитися постановою про передачу усіх установчих документів та печатки Православній церкві Україн до 5 січня. Священик УПЦ (МП) Іван Майор повідомив, що в нього коронавірус і попросив відтермінувати передачу майна. Утім у переддень Різдва, 5 січня, коли мала відбутися фактична передача храму громаді ПЦУ, вірники УПЦ (МП) зачинилися в храмі та замкнули ворота на замок. Вони відмовилися покидати храм після того, як дізналися про можливу передачу майна церкви їхнім односельцям — громаді Православної Церкви України.
Архимандрит Венедикт, настоятель храму Всіх Святих УПЦ (МП) у с.Біла Церква (Тячівський район), який на той час перебував у Діловому, розповів, що чвари довкола храму в Діловому тривають не перший рік. Однак він зосередив причину конфлікту на особах куратора громади та скарбника, які виконували свої обов’язки у громаді 20 років, а на момент утворення ПЦУ, перейшли до новоствореної громади і не повернули документи і касу...
«Там 2 сім’ї — Дячук, який був куратором, та Никоряк, який був скарбником церкви. Вони 20 років жили за рахунок церкви. Неприємно ці речі говорити, але це стало першопричиною конфлікту. У 2019 році їх люди переобрали статутом, голосуванням, але вони забрали з собою папери, печатку і, звичайно, касу. Щоб ви розуміли, про що іде мова, то в касі було 380 тисяч гривень, 2,5 тисячі доларів та 1,5 тисячі євро... Крім того, про них у селі не дуже добре говорили, начебто вони сприяють контрабандним справам», — розповів отець Венедикт.
За словами отця, УПЦ (МП) у Діловому має 700 підписів прихожан, з вказаними адресами та підписами людей, натомість прихильників ПЦУ є 25 чоловік, як було вказано в реєстраційних паперах та в ЄДР станом на 4.07.2019.
Він розповів, що тепер, у ці дні, коли церква зачинена, понад 200 людей приходять на службу і стоять на вулиці. «Ми їм (громаді ПЦУ) пропонували: от вас менше, то наша община готова вам допомогти. І я говорив й інші мене підтримали: треба так робити, щоб цей конфлікт вичерпати, людям треба жити в селі, а це (конфлікт) пішло по родинах. Ми пропонуємо їм, що давайте, ми допоможемо вам побудувати окремий храм, село, сільрада дає участок землі. Ті гроші вже лишайте собі, а ми фізично будемо допомагати вам будувати свій храм! Вже 2 роки сваряться громади, люди вже втомилися...» У відповідь, каже отець Венедикт, чують відмову. Громада ПЦУ не іде на компроміс.
За словами єпископа Закарпатської єпахіії ПЦУ Варсонофія, частина громади Ділового у 2019 році прийняла рішення вийти зі складу Хустської єпархії Православної Церкви Московського Патріархату та приєднатися до Закарпатської єпархії ПЦУ.
«Відтоді, — розповів єпископ, — наша громада відстоює свої права в суді. Відповідно, в суді першої інстанції, в суді апеляційному, і от у кінці 2020 року був касаційний суд підтвердив право нашої релігійної громади на користування храмом. Тобто всі суди наша громада виграла. І відповідно до чинного законодавства, 5 січня наша громада прийшла до храму із державним виконавцем, аби отримати все, як належить: ключі, документи, храм, і виявили, що в храмі забарикадувалися представники Московського патріархату, велика кількість представників Хустської єпархії і не допустили наших людей у храм. Також поліція заблокувала вхід до храму — таке враження склалося, що вони стали на бік громади Московського патріархату, вони пропускали до храму їх прихожан, наші ж люди туди зайти не могли. Це було досить дивно, тому що поліція мала би бути на стороні закону.
За словами владики, 6 січня почали лунати погрози до голови інформаційного відділу єпархії, в телефонному режимі. Дзвонили з незнайомих номерів, казали не рипатися і забути про Ділове, бо будуть мати проблеми. Я про це заявив заступнику керівника обласної поліції. Але ці погрози стали реальністю, тому що кинули запальну суміш у вікно скарбнику, а потім підпалили і ворота нашому куратору релігійної громади. Це був замах на життя людей, тому що якби ці старші люди не почули, що пляшка ударила у вікно, то вони би не прокинулися вже — це 1.30 ночі було, вогонь міг би розгорітися і наслідки могли би бути набагато серйознішими».
Вирішення конфлікту владика бачить виключно в законодавчому руслі: виконати постанову суду: «Якщо вже верховенство права не діятиме в країні, то що ж тоді діятиме?».
У людській площині, за словами владики, всі перемовини були марними — Московський патріархат не йде назустріч. «Раніше ми пропонували почергове богослужіння. В інших громадах, в інших селах у такому випадку менша громада будує собі окремий храм. Ось, будь ласка, нехай вони будують собі храм, ми навіть допоможемо їм у цьому. Будемо просити сільраду виділити їм земельну ділянку під будівництво. Але більшості громади має належати той храм, який нині побудоаний у селі».
За словами владики, нині у складі ПЦУ — 80% населення Ділового... Прихожани ж Московського патріархату щоразу збирають собі прихильників з інших населених пунктів і ті приходять та допомагають їм там барикадуватися.
Останні 4 місяці громада Православної Церкви України облаштувала приміщення під каплицю у будівлі місцевого лісництва. Як розповіла парафіянка ПЦУ в Діловому Любов Чуркіна, на останніх зборах церкви було 170 людей, які залишили свої підписи в установчих документах.
Вона розповіла, що 18 лютого 2019 року вони провели в церкві установчі збори, де мали вирішити, чи переходить громада до Православної Церкви України, чи залишається під патронатом Московського патріархату. «На тій службі почали робитися дивні речі: якийсь не наш монах почав походжати по храму, а потім із бокових дверей почали заходити чужі люди, не з нашого села, 5 чоловік, і кожен привіз із собою бусик людей. Потім вийшли на сходи перед церквою і говоримо: хто за Україну — стає на один бік, хто за Московський патріархат — на інший. І тут ті чужі попи, що за Московський патріархат, почали робити «цирки»: проганяти людей... Але ми вели протокол, і ті, хто за перехід до ПЦУ, підходили і підписувалися. І в результаті за ПЦУ було десь орієнтовно під 170 чоловік, а за Московський патріархат, це з чужими священниками, бо вони замкнулися в храмі, то ми зайшли і порахували їх — було 50 чоловік. Ось на ці дані ми і опираємося. Збори були відкриті, ніхто не ховався».
Стосовно ситуації довкола Свято-Успенського храму в Діловому ми звернулися по коментар до юристки Наталії Тричинець. Вона пояснила, що відповідно до рішення Закарпатського апеляційного суду, громада Української Православної Церкви Московського патріархату, зокрема їхній священник, позбавлений повноважень, і вони зобов’язані передати не тільки приміщення, а й всі установчі документи, всі печатки та покинути відповідні приміщення. «Якщо все-таки громада буде налаштована вирішувати це питання мирним шляхом, то громада, яка підтримує Московський патріархат, має можливість створити свою громаду і звертатися до суду», — сказала вона.
За словами юристки, за рішенням суду виконавча служба надала термін до 22 січня добровільно передати майно храму громаді Православної Церкви України. Після цього можуть накласти штраф за невиконання рішення суду. Після повторного терміну можуть відкрити кримінальне провадження.
Фото Андріани Курти