Балканський "геббельс"-кремлепоклонник із панагією цькував підлеглого, який не мовчав про крадійство. Це визнано правосуддям.
Любляна... Гарна назва, правда? Це - столиця маленької, але гордої Словенії... Окружний суд у Любляні цими днями притягнув до кримінальної відповідальності цілого Сербського патріарха Порфирія. Байдуже, що до умовного строку ув'язнення. Важливо, що притягнув. Це символічно, промовисто. Наявність офіційного вироку констатує й очолюваний Порфирієм орган - архиєрейський Синод Сербської Православної Церкви (СПЦ). Заяву Синоду цитує офіційний сайт суспільного мовника "Радио-телевизија Србије".
Порфирій (Првослав Перич) став патріархом у 2021 р., а доти упродовж семи років очолював Загребсько-Люблянську митрополію Сербської Церкви, тобто її структуру в Хорватії та Словенії. До речі, у так званій "Українській" Православній Церкві часто пишаються на офіційних сайтах підтримкою, яку демонструє Порфирій митрополитові Онуфрію Березовському. Наприклад, кілька тижнів ділилися його привітанням з нагоди Онуфрієвого тезоіменитства.
Але до суті. Один зі словенських священників, настоятель люблянської православної парафії Желько Лубарда ще 2012 р. не став мовчати щодо серйозних фінансових зловживань іншого священника - Перана Бошковича і подав заяву про злочин. Після слідства суд притягнув злодія до кримінальної відповідальності. Той украв у парафії та використав на власні цілі кілька десятків тисяч євро, зокрема, із пожертв на будівництво культурно-пастирського центру.
За принциповість отця Желька Лубарди, котрий викрив крадіжки, йому систематично мстилися і попередник Порфирія на посаді керівника Загребсько-Люблянської митрополії, і сам Порфирій, коли посів цю кафедру 2014 р. Порфирій спробував розділити молодого пастиря з родиною - рухвалою про переведення служити в іншу державу. Коли той не підкорився, приниження й цькування, зрештою, вивершилися спершу забороною служіння, а відтак і позбавленням церковного сану. На запитання журналіста ресурсу "Gročanske vesti" Желько Лабурда відповідає про ціну його принциповсті: "Це роки стресу, підірване здоров'я, фінансова скрута, тиск на мою родину. Мене позбавили сану, якому я присвятив життя, намагалися цілком очорнити моє ім'я в церковних колах, поширюючи про мене брудні плітки. Але я не шкодую ні про що. Я захищав правду і не став співучасником крадіжки церковних грошей".
Цікава паралель: структури Порфирія діють так само, як структури московського патріарха Кирила Гундяєва: якщо священнослужитель критичний до аморальності дій церковного керівництва, - його вивергають із сану. Серед аналогічних прикладів пригадується мені той таки диякон Андрій Кураєв, позбавлений свого часу сану в Російській Православній Церкві.
Сваволя Порфирія була 2020 р. підтверджена у Словенії Вищим трудовим судом (судовим органом у цивільних справах). Цей суд визнав визнав Лубарду жертвою цькування на роботі. Відтак уже й прокуратура висунула не цивільне, а кримінальне звинувачення Порфирієві. Й ось тепер - є вирок суду, що визнав Порфирія винним згідно з карним законодавством. "Словенські суди довели, що справедливість існує і що ніхто, навіть патріарх, не може безкарно знущатися з людини та порушувати закони держави, в якій він діє" - каже отець Желько.
Годі й сумніватися, що у своїй заяві Синод, очолюваний путіністом Порфирієм, назвав вирок суду "політично вмотивованою несправедливістю". Однак мені очевидно: якщо нині Порфирій перед усім світом обстоює вбивцю (Путіна) як "праведника", пропагує, мовляв, той - "оберігач християнських цінностей", сприяючи, отже, примноженню смертей і руйнувань, які несе путінська війна, то цькування ним у недавньому минулому людини і священника за правду про крадійство - це цілком логічний попередній пункт його гріховної "еволюції".