Церкви та президенти закликали українців та поляків до взаємовибачення
ПАВЛІВКА, Волинська обл. – 11 липня в селі Павлівка на Волині відбулися урочистості, присвячені 60-літтю Волинської трагедії, коли в результаті братовбивчої війни загинули десятки тисяч поляків та українців. Президенти України Леонід Кучма та Польщі Александр Квасьнєвський відкрили пам’ятник на честь українсько-польського примирення “Пам’ять-скорбота-єднання”.
Як повідомило Радіо Свобода, після відкриття пам’ятника президенти обох країн зачитали спільну заяву про примирення. Того ж дня на Павликівському кладовищі були відправлені дві Літургії. На місці старого католицького костелу святу Месу у співслужінні владик відправив митрополит кардинал Мар’ян Яворський; на цій Літургії також був присутній Глава УГКЦ Любомир кардинал Гузар. Після того на православній частині кладовища Службу Божу відправив архиєпископ Володимиро-Волинський і Ковельський УПЦ (МП) Симеон. Кардинал Яворський зачитав послання Папи Римського до українського і польського народів. Звертаючись до присутніх, виступаючі церковні достойники різних обрядів говорили про необхідність примирення, взаємного вибачення заради майбутності. “Українсько-польська дружба – це єдиний шанс для нашого сусідства”, – ствердив польовий єпископ Армії Польської Славой Лєшек Ґлуджь. – Знаком спільності між нами є також спільна віра в Христа”. Він закликав обидві сторони на волинських могилах подати собі руки на знак примирення. Президент Польщі А.Кваснєвський, згадавши про послання Папи Римського, закликав не звинувачувати весь український народ в різні на Волині, бо за цей злочин відповідає не цілий народ, а окремі люди. “Кров, біль і сльози польські та українські були такі ж самі, – ствердив польський президент. – Дуже б хотів, щоб з обох сторін прозвучали слова вибачення і поєднання”. У своєму слові Президент України Л.Кучма звернув увагу, що і з українського боку були численні жертви. І він вітає “готовність багатьох громадських діячів Польщі висловити своє негативне ставлення до багатьох антиукраїнських дій, iнiцiйованих довоєнною польською державою”. Л.Кучма навів слова польського політика львівського походження Яцека Куроня про те, що в україно-польських конфліктах неможливо встановити однієї правди. “Тому там, де сплять вічним сном їх жертви, мають стояти поруч два хрести – полякові та українцю”, – наголосив президент. Проте заклики церковних владик і президентів країн до вибачення і примирення не всіма були сприйняті однозначно. Як повідомив для Радіо Свобода з Варшави Володимир Павлів, практично вся польська преса 11 липня писала про ці події та анонсували прямий ефір по телебаченню зі с. Павлівка. А за годину після завершення урочистостей звучали перші коментарі, які на загал були невтішного характеру. Високі польські чиновники, які побажали не представлятися журналістам, обурювалися, що українці змінили напис на пам’ятникові, усунувши звідти слово “замордованим”, тобто жорстоко убитим полякам. Ще гірші, як говорить В.Павлів, звучали коментарі в Інтернеті на загальнодоступному форумі найбільшого інтернет-порталу ONET-PL, де закликалось до помсти, а українців названо “найбільш злочинним і жорстоким народом Європи”. Разом з тим, із оприлюднених у п’ятницю результатів опитування громадської думки виникає, що 67% опитаних поляків вважають, що відзначення 60-ї річниці Волинської трагедії може прислужитися справі українсько-польського примирення. В українських ЗМІ урочистості на Волині не викликали у порівнянні з польськими ЗМІ такої уваги, зокрема, не було організовано прямий ефір на телебаченні або радіо. Також українська влада зробила все, щоб численні українські громадські організація, які прибули на ці урочистості, так і не змогли на них бути присутніми. Тому вже аж після урочистостей вони змогли помолитися на кладовищі за душі загиблих українців та поляків. Читайте про це також: – Валентина ЛЮЛЯ. Примирення для вибраних – Львівська газета, 14 липня 2003 р., – Антон БОРКОВСЬКИЙ. Поєднання у скорботі – Поступ, 15 липня 2003 р.
