Джерело: Радіо Свобода
Мусульманські молитви у стінах Святої Софії в Стамбулі можуть поновитися вже наступного місяця. Після майже столітньої перерви, протягом якої найбільший християнський храм, а потім мечеть, було перетворено на музей, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сказав, що наступного місяця в Святій Софії можуть бути відновлені богослужіння. Питання залежить від рішення Верховного адміністративного суду Туреччини, який розглядає прохання про анулювання указу уряду засновника модерної турецької держави президента Мустафи Кемаля Ататюрка від 1934 року, який перетворив мечеть на музей.
29 травня, у чергову річницю падіння Константинополя, в стінах Святої Софії знову читали Коран. Через тиждень президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган доручив керівництву правлячої Партії справедливості та розвитку вивчити можливості перетворення Святої Софії в мечеть.
Рішення Державної ради – так називається головний адміністративний суд Туреччини – очікується 2 липня, а вже 15 липня у Святій Софії могли б відновитися богослужіння. Про це 16 червня говорили на засіданні Вищого консультативного комітету при президенті Туреччини.
«Із Божою допомогою, ми проведемо молитву за рішенням Державної ради 2 липня», – сказав Реджеп Таїп Ердоган, ісламістський президент Туреччини, який уже впродовж кількох років просуває ідею повернення Святої Софії, що є музеєм під охороною ЮНЕСКО, до статусу діючої мечеті.
Міністр юстиції Туреччини Абдулхаміт Ґюль напередодні в інтерв’ю державному інформаційному агентству Anadolu заявив, що країна повинна «розбити ланцюги» стамбульської Святої Софії.
«Розбити ланцюги Святої Софії, відкривши її для молитви, – це наше спільне бажання. Це виконання волі Фатіха султана Мехмета», – сказав Ґюль, маючи на увазі османського султана Мехмета Завойовника, який перетворив православний собор у мечеть після того, як він завоював столицю Візантійської імперії Константинополь у 1453 році.
Ґюль заявив, що зміна статусу Святої Софії є питанням «національного суверенітету» і не викличе міжнародних проблем, а також є «поверненням до походження» Святої Софії.
Ці слова немало здивували грецьких оглядачів, адже храм, збудований за візантійського імператора Юстиніана у 537 році, протягом 916 років був головним собором православного світу і лише після завоювання Константинополя Айя-Софія стала мечеттю на 481 рік.
Соціолог Айхан Актар в інтерв’ю DW Türkçe розповів, що перетворення Святої Софії в музей в 1935 році було актом, призначеним для нейтралізації впливу як грецьких, так і турецьких націоналістів, бо перші пов’язували статус Софії з підкоренням Стамбула, а другі, розглядали її як захист проти хрестоносців.
За опитуваннями, 73% турецьких громадян підтримують повернення Святої Софії до статусу мечеті. Але світські турки та представники різних національних і релігійних меншин побоюються, що такий крок ще більше підірве світські основи держави, встановлені Ататюрком, і продовжить наступ на релігійні свободи, що вже триває двадцять років.
Депутат від опозиційної Республіканської народної партії Ібрагім Кабоглу каже, що об’єкти «спільної спадщини» повинні залишатися у статусі музеїв, що включає Святу Софію, мечеть Султанагмет та палац Топкапи.
Прессекретар правлячої Партії справедливості та розвитку (ПСР) Ємер Челік назвав цю позицію «неповагою» до турецьких цінностей та культури.
Питання суверенітету звучить у цих суперечках навколо Святої Софії недаремно, адже нині загострилася боротьба за газові та нафтові поклади у Середземному морі. Афіни висловлюють протест проти планів розробки цих копалин Туреччиною і заявляють, що така розробка порушує суверенітет Греції.
Президент Ердоган в телевізійному інтерв’ю заявив, що Греція «має знати своє місце». І це стосувалося як питання видобутку копалин, так і питання відновлення функціонування Святої Софії як мечеті.
«Щодо Святої Софії, вони (Греція) кажуть, щоб ми не перетворювали цей об’єкт на мечеть. Ви керуєте Туреччиною, чи ми керуємо Туреччиною? Якщо такий крок потрібно зробити, на це є відповідні органи. Державна рада ухвалить рішення, і відповідно будуть вжиті необхідні кроки», – наголосив Ердоган.
На думку українського тюрколога Олеся Кульчинського, президент Ердоган просуває ідею зміни статусу Святої Софії, бо потребує показати міцність своєї влади та її підтримку народом. Зрештою, навіть дата, коли мають відновитися богослужіння, 15 липня, вибрана не випадково – це річниця невдалого перевороту 2016 року, який Ердоган використав, щоб позбавитися своїх політичних опонентів.
«Ердогану це потрібно, щоб відволікти країну від скрутного економічного становища, спричиненого затратами на війну в Сирії та пандемією коронавірусу, а також для того, щоб мобілізувати довкола себе усіх своїх прихильників із різних таборів у передчутті хиткого становища правлячої партії через скруту й невдоволення в країні. І нарешті, для того, щоб підіграти популістським настроям, – пояснює Олесь Кульчицький у коментарі для Радіо Свобода. – Серед турецького населення доволі велика частина мислить середньовічними категоріями, прагне перемоги ісламу на різних поприщах та сподівається на відродження минулої величі Туреччини»
Майже 100 років точиться суперечка про те, чи храм Святої Софії у Стамбулі має бути відкритий для вірних, і якщо так, то для кого – мусульман чи християн.
Священний Синод Грецької церкви в п’ятницю опублікував заяву, в якій наголосив, що Свята Софія – це «шедевр архітектурного генія і всесвітньо відома як один із найвизначніших пам’ятників християнської цивілізації».
Будь-яке рішення перетворити це місце, яке стало музеєм у 1934 році, у мечеть – це «спроба перетворити культурний простір у трофей і символ завоювання», мовиться у заяві Синоду.
«Будь-яка зміна [його статусу] спровокує сильні протести та розчарування серед християн у всьому світі, а також різними способами зашкодить Туреччині», – заявив Священний Синод.
Вселенський патріарх Варфоломій, який базується на території Стамбулу, у кількох кілометрах від Святої Софії, не втручається у нинішні суперечки. Але свою позицію він висловлював багато разів: якщо Свята Софія має знову стати храмом, то вона має стати православним храмом. «Вона була збудована як церква, а не як мечеть», – сказав Вселенський патріарх в одному зі своїх інтерв’ю.
Якщо ж цього не станеться, то в інтересах Туреччини зберегти за Святою Софією статус музею, вважає Вселенський патріарх.
«Я говорив про це публічно, у своїх заявах, у своїх інтерв’ю. Я повторив свою позицію президенту ЮНЕСКО, оскільки Свята Софія є під захистом цієї міжнародної організації. Сьогодні двері «Музею Святої Софії» відкриті для всіх відвідувачів. І сотні, якщо не тисячі, відвідують його щодня, з чого і Туреччина має великий дохід за вступні квитки», – сказав Вселенський патріарх Варфоломій.
В Україні на офіційному рівні з цього приводу не висловлювалися, але відчуваючи свою спадкоємність від константинопольського храму, ініціативна група мирян і духовенства під назвою «Десять тез для ПЦУ» звернулася з відкритим листом до президента Туреччини щодо статусу Святої Софії.
«Для України Айя-Софія – один із центральних історичних символів. Цей храм відіграв важливу роль і в історії українського народу та його культури. Великий князь київський Володимир прийняв християнство під враженням своїх послів, які були здивовані та зачаровані неймовірною красою Святої Софії. Майже пів тисячоліття цей храм був головним Собором і для нашої Української Церкви. Саме там отримували посвяту київські митрополити. За прикладом Софії, побудовано найголовніший храм України – Софію Київську. Софія Константинопольська була взірцем для неосяжної кількості церков – і мечетей», – мовиться у зверненні до президента Туреччини, в якому українська православна громада просить залишити храму статус музею.
«Ми поважаємо суверенітет Турецької Республіки, право і виключну відповідальність президента та уряду Туреччини за прийняття рішень на території власної країни. Саме тому ми можемо дозволити собі лише скромне звернення з проханням почути наш голос. Нейтральний статус Святої Софії є запорукою дружби, поваги та взаєморозуміння не тільки між нашими країнами і народами, але й більше – між мусульманським та християнським світами», – мовиться у зверненні.
Софійський собор у Києві – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Русі (1011 рік). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО
Своє слово сказала і Російська православна церква, яка перервала спілкування з Вселенським патріархатом, Грецькою православною церквою та іншими церквами після визнання ними автокефального статусу Православної церкви України (ПЦУ).
«Будь-які спроби зараз змінити статус храму Святої Софії, який на сьогоднішній день є музеєм, приведуть до зміни і порушення тих тендітних міжконфесійних та міжрелігійних балансів, які склалися», – заявив керівник Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Іларіон в ефірі російського телебачення.
З оригінальною пропозицією вийшов константинопольський архієпископ Вірменської апостольської церкви Саак Машаліян. Він підтримав ідею відновлення статусу Святої Софії як місця культу, але зазначив, що собор є достатньо великим, щоб там могли відбуватися як християнські, так і мусульманські богослужіння. Таким чином, на його думку, відновлення культового статусу Святої Софії перетворило б собор у символ миру в Туреччині. У самій вірменській церкві та в широкій християнській громаді до цієї пропозиції поставилися критично.
На думку Кульчинського, зміна статусу Святої Софії попри міжнародні протести, може стати «пробним каменем» президента Ердогана у пошуку кроків, що збільшать його популярність перед наступними виборами 2023 року. Цей рік – символічний для Туреччини, бо це буде століття Лозаннського мирного договору, за яким встановлювалися нові кордони країни після розпаду Османської імперії.
«Ісламісти з початку свого приходу до влади говорять саме про цю дату як про час завершення дії Лозаннського договору. Ердоган, подібно до Путіна у Росії, бачить себе тим, хто відновив імперію, а отже, має право на владу без конкуренції. Свята Софія – це перший крок, протягом трьох років будуть інші», – переконаний Олесь Кульчинський.
Марія Щур