Дайте націоналістам заробити на євреях!
Якщо український націоналіст змовчить, коли біля нього збираються юрби євреїв – то буде навіть якось непристойно. От уманська «Свобода» й подумала – якщо всі навколо заробляють на хасидах, то чому нас і досі там немає?
Анонсований націоналістами на 25 вересня марш проти хасидського свавілля в рамках безстрокової акції «Україна без хасидів» грізно прогуркотів в інформаційному просторі. Налякалася як уманська влада ( до речі, сьогодні Апеляційний суд Черкаської області за позовом Уманської міськради, напевне, заборонить націоналістам вештатися уманськими вулицями впродовж двох наступних тижнів), так і професійні євреї, які устами нардепа Фельдмана поставили на одну дошку наміри «соколів Тетяни Чорномаз» - та відомі плани нацистів щодо єврейського народу.
Куті меду додав й координатор об’єднаної опозиції Леонід Даценко. Він хоче дозволити хасидам вивезти тіло цадика Нахмана з Умані, бо десятки тисяч ортодоксальних іудеїв в українській Умані – це теж саме, що «російський флот у Севастополі».
Якби жителів Умані та турків з Анталії поміняти місцями роки на три, то там би стахановськими темпами з`явилася вся належна для прийому й обслуговування хасидів інфраструктура, здатна приймати не тільки 30-ть тисяч, а й три мільйони хасидів. За ці гроші провінційне містечко розбитих автошляхів можна було б перетворити на маленьке українське Абу-Дабі. Не з нашим щастям: так, незмінний мер Умані пане Бодров?
Що ж до «грізної» антихасидської «Свободи», то проблема, як бачиться, вирішується надзвичайно просто. Наприклад, можна запропонувати «вождині» Чорномаз випускати додаток до її видатної газети «Вулик» на ідіш, попросивши на це фінансової допомоги у заможних хасидських родин з Брукліну. Після цього уманська «Свобода» негайно заснує товариство українсько-хасидської дружби. І всі марші в Умані проходили б під гаслами непорушної українсько-хасидської дружби. Ну дайте вже націоналістам заробити на євреях не тільки політичний капітал...
Що таке хасиди в Умані? Приблизно те ж саме, що «руссо-турісто» в «ол-інклюзів» готелях Анталії та Кемеру. Навряд чи брати-слов`яни, що із завидною регулярністю доводять себе до поросячого вереску дармовим віскі та горілкою, так вже сильно до душі тамтешнім Огузам й Тарканам. Але бізнес є бізнес. Можливо через 50 років онуки нафтовиків із Сургута та алмазошукачів з Бодайбо їздитимуть на Середземне море, щоб читати книжки та грати у волейбол. Але сьогодні турки заробляють на тому матеріалі, який є.
Ситуація в Умані є просто унікальною. Мощі ребе Нахман щороку дають добре заробити тисячам власників уманських квартир, сотням одеських та київських таксистів, орді чиновників та депутатів різних рівнів. Так, поведінка хасидів зовсім не вписується в уявлення українців про те, як має себе поводити мати інтурист на рідних косогорах. Однак ці «нахабні, хтиві й невиховані» хасиди привозять сюди реальні гроші та щороку на один - два тижні роблять невеличке місто в центрі України цікавим CNN, Euronews та навіть Al-Jazeera. І все це – «на дурняк» не з неба впало, а (перепрошуємо за двозначність) – в землі спочиває.
Якби жителів Умані та турків з Анталії поміняти місцями роки на три, то там би стахановськими темпами з`явилася вся належна для прийому й обслуговування хасидів інфраструктура, здатна приймати не тільки 30-ть тисяч, а й три мільйони хасидів. За ці гроші провінційне містечко розбитих автошляхів можна було б перетворити на маленьке українське Абу-Дабі. Не з нашим щастям: так, незмінний мер Умані пане Бодров?
Що ж до «грізної» антихасидської «Свободи», то проблема, як бачиться, вирішується надзвичайно просто. Наприклад, можна запропонувати «вождині» Чорномаз випускати додаток до її видатної газети «Вулик» на ідіш, попросивши на це фінансової допомоги у заможних хасидських родин з Брукліну. Після цього уманська «Свобода» негайно заснує товариство українсько-хасидської дружби. І всі марші в Умані проходили б під гаслами непорушної українсько-хасидської дружби. Ну дайте вже націоналістам заробити на євреях не тільки політичний капітал...
Денис Сирцов
