Цими вихідними чернівецький Ісламський культурний центр відкрив свої двері для всіх охочих більше дізнатися про історію та значущість української та кримськотатарської вишивки. Захід було приурочено до Дня вишиванки, який цього року припадає на 18 травня.
Прикметно, що в умовах російської агресії, дійсної боротьби не тільки за території, але й за власну культуру, історію й ідентичність загалом, культуротворча візія щодо важливості цього свята стає ще більш очевидною.
Ініціаторка події, голова Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова так говорить про основну мету проведення подібних заходів на базі Ісламського культурного центру: «В період радянського союзу два народи — кримські татари та українці – постійно протиставлялися одне одному. З кримських татар робили ворогів, чужинців, зрадників. Сьогодні ми маємо можливість подивитися на все з іншого боку, знайти альтернативну інформацію і навіть глибше познайомитися з нею. Цей захід має на меті стати майданчиком для спілкування, обміну знаннями та знайомства різних людей. Подивитися на наше минуле, знайти спільні або схожі моменти в ньому, оцінити з цієї перспективи сьогодення».
І традиційний одяг зокрема, вишиванки, тут є доволі промовистим фактом культурної ідентифікації себе.
Пані Ніяра наполягає: «На перший погляд здається, що то лише вишивка на одязі, але насправді, то – реальність поколінь, то мовчазний вибір, елементи самовираження тоді і сьогодні. Наприклад, в Криму після 2014 року стало популярнішим носіння національних елементів: вишитий фес або пояс, вишита сукня на весілля, хустина з кримськотатарським орнаментом. Ми живемо в такий історичний момент, коли вишитий одяг – це й спосіб протесту та вираження інакшої думки. Не знаю, що чекає наші народи в майбутньому, разом з тим сподіваюся, що ми продовжимо дізнаватися більше один про одного і розвивати свої культури і традиції у вільній країні».
Захід складався з кількох етапів. Спершу про різноманіття, етнографічні особливості української вишиванки присутнім розповіла відома блогерка, культурна діячка та громадська активістка Анастасія Свідерська. Пані Анастасія представила історію й специфічну «географію» української вишивки та демонструвала українські традиційні прикраси, аналізувала побутове призначення різних елементів українського чоловічого та жіночого вбрання тощо.
Відтак про кримськотатарську вишивку, специфіку її орнаментів й колористику розповіла власне пані Ніяра Мамутова. Під час розповіді вдалося прокласти місточок між кримськотатарськими та українськими традиціями в народних костюмах, осмислити як депортація та переслідування в радянський час, а відтак і теперішня окупація Криму росією вплинули на цінність національного костюму й його значення для культурної ідентичності.
Яка роль традиційного одягу на шляху власної самоідентифікації? Де межа між «шароварщиною» та любов'ю до власної культури й традицій? Як ставитися релігійним людям до традиційного одягу й як сприймати символи, на ньому «закодовані»? Ці та ще більше проблемних питань також вдалося побіжно обговорити в атмосфері невимушеності і синергії.
На завершення відбувся майстер-клас з пов'язування хустки. Українську та мусульманську хустку пов'язану у різних техніках приміряли усі охочі.
Ісламський культурний центр «Буковина» відкрився у Чернівцях у 2020 році, він є частиною мережі ісламських культурних центрів Всеукраїнської асоціації «Альраід». Від перших днів свого функціонування при центрі діє мечеть, що перебуває у підпорядкуванні Духовного управління мусульман України «Умма», а також відбувається ціла низка просвітницьких та соціально-культурних ініціатив.