Дерев'яна готика Мармарошу. Олександрівка
Знайти храм доволі легко, адже його ще здалеку видно з дороги. А от підійти впритул буде трохи важче, бо церковне подвір"я щільно оточене городами, на межі яких господарі понаставляли паркани. Тому щоб не блукати городами краще одразу спитатись в місцевих як знайти потрібну стежку.
Перший храм в Олександрівці стояв в іншому місці - в урочищі Потік, та й церкву святої Параскеви П"ятниці, яка є другою в селі, свого часу теж переносили з місця на місце.
Дослідники стверджують, що частина нижніх брусів походить з XV століття. Ця версія виглядає цілком реальною, адже в ті часи для побудови церков не раз використовували матеріал з старих храмів-попередників.
Церкву святої Параскеви П"ятниці звели у 1753 році.
За зовнішнім виглядом храм схожий на своїх колег з Сокирниці, Крайниково, Данилово, проте має деякі свої характерні особливості. Зокрема на відміну від своїх сусідок в Олександрівці відкритий ганок, а опасання йде по всьому периметру церкви.
Також на відміну від інших храмів мармароської готики дану церкву доволі зручно розглядати і фотографувати, адже навколо неї практично немає дерев, а подвір"я доволі просторе, та ще й видно храм здалеку.
А ще на відміну від своїх сусідок церква святої Параскеви виглядає найбільш гармонійною. Саме тут найкраще поєднано вертикальні і горизонтальні лінії, тому храм є найбільш правильно пропорційним.
За радянської влади в церкві було відкрито місцевий краєзнавчий музей, який ще діяв і в часи незалежності, проте зараз, не зважаючи на табличку, схоже, що він вже покинув стіни храму.
Поруч з храмом стоїть каркасна двоярусна дзвіниця, яка є молодшою від церкви - її звели у ХІХ столітті.
Шпиль з декоративними башточками:
Галерея перед бабинцем:
Вхід до храму:
Старий іконостас:
В Олександрівці найкраще серед храмів в сусідніх селах зберігся старий настінний розпис, який було виконано 1779 році майстром Стефаном Теребельським.
Роман Бречко
