Дерев'яні церкви Карпатського регіону ЮНЕСКО внесла до світової спадщини

Унікальні українські дерев'яні церкви Карпатського регіону було внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Відповідне рішення було ухвалене 21 червня на сесії ЮНЕСКО, що триває у Камбоджі.

Повна назва об'єкту – "Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні" ("Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine"). До переліку ввійшло 16 церков: по 8 від України та Польщі, повідомляє TVi.

Найвищий пам'яткоохоронний статус отримали: Церква Святого Юрія у Дрогобичі (Львівська обл.; II пол. XVII ст.), Церква Пресвятої Трійці у Жовкві (Львівська обл.; 1720 р.), Церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Львівська обл.; 1838 р.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська обл.; 1808 р.), Церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Львівська обл.; 1502 р.), Церква Зішестя Святого Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.), Церква собору Святого Архангела Михайла в Ужку (Закарпатська обл.; 1745 р.), Церква Вознесіння Господнього в Ясині (Закарпатська обл.; 1824 р.).

До списку потрапили також церкви, розташовані в Польщі: Церква Святого Архангела Михайла у Брунарах (Малопольське воєводство; 1830 р.), Церква Святої Параскеви у Квятоні (Малопольське воєводство; 1810 р.), Церква Покрови Богородиці в Овчарах (Малопольське воєводство; 1653 р.), Церква Святого Якова в Поворознику (Малопольське воєводство, XVII ст.), Церква Святої Параскеви в Радружі (Підкарпатське воєводство; 1583 р.), Церква Святого Архангела Михайла в Смільнику (Підкарпатське воєводство; 1791 р.), Церква Святого Архангела Михайла в Туринську (Підкарпатське воєводство; 1803 р.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Хотинці (Підкарпатське воєводство; 1731 р.).

"Розташований біля східного кордону Східної Європи, транснаціональний об'єкт налічує 16 церков, побудованих з горизонтальних дерев'яних колод між XVI і XIX століттями громадами православної та греко-католицької конфесій. Вони репрезентують культурну виразність чотирьох етнографічних груп, а також декоративні й технічні характеристики, котрі вони досягли у свій час. Tserkvas (ЮНЕСКО залишило транслітерацію) - це спадок окремішньої будівельної традиції, котра корениться в православній церковній архітектурі, в якій переплітаються елементи місцевої традиції і символічні посилання на космогонії власної громади", - ідеться в офіційному повідомленні на сайті ЮНЕСКО,

Подання про внесення до списку ЮНЕСКО "Херсонесу Таврійського" буде розглянуто пізніше, інформує РБК Україна.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять п'ять українських культурно-архітектурних та природних об'єктів:

- "Київ: Собор Святої Софії, Києво-Печерська Лавра та прилеглі монастирські споруди" (1990 р.)
- "Ансамбль історичного центру м. Львів" (1998 р.)
- "Букові праліси Карпат" (2007 р.)
- "Геодезична дуга Струве" (2005 р.)
- "Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (2011).

Кілька днів тому ЮНЕСКО залишило в цьому списку  Софію та Києво-Печерську лавру.